В 1996 році отримав паспорт громадянина України. Навчався в школі Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 до 9-го класу, після чого сім'я переїхала до Києва.
Після закінчення школи поступив в інститут Харчових технологій, на технолога. Не довчився, пішов в армію на строкову службу. (2004 рік)
Служив у прикордонних військах,[5] закінчив школу сержантів.
Проходив службу в районі Ужгороду у прикордонних військах. Після демобілізації служив охоронцем в ПриватБанк.
З 2007 по 2010 роки жив в Донецьку.[4] Був працівником медіа відділу структури ДТЕК, прес-секретарем.[5]
Після подій Майдану, по повістці був мобілізований на фронт 14 лютого 2014 року, сержантом.[5]
Участь у бойових діях
Андрій Римарук, у минулому журналіст, потрапив на війну в лютому 2015 року, під час четвертої хвилі мобілізації. Розвідником 53-ї механізованої бригади воював у Станиці Луганській, Авдіївці, Зайцевому та інших населених пунктах Донецької та Луганської областей. В 2015 році познайомився з засновником фонду "Повернись Живим" - Віталеєм Дейнегою.[5]
Після демобілізації Римарук став волонтером благодійного фонду «Повернись живим»[6] (10 травень 2016 року[5]).
Андрій Римарук періодично, а після початку повномасштабного вторгнення російської армії — постійно дає численні коментарі щодо військової ситуації в ефірах Радіо НВ та інших ЗМІ[10][11][12][13].
Керівник відділу фонду Повернись живим
В травні 2016 року приєднався до фонду «Повернись живим». Директор воєнного напрямку у фонді.[14]
Після отримання фондом «Повернись живим» дозволу займатись закупівлею і постачанням до ЗСУ озброєння, Римарук координує закриття гарячих потреб військових частин не лише у бронежилетах і раціях, але й набагато серйознішого обладнання[15].
Відзнака Президента України «Золоте серце» (9 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[1]