Рикалін Микола Миколайович
Рикалін Микола Миколайович (* 14 (27) вересня 1903, Одеса — † 21 травня 1985, Москва) — вчений радянських часів в галузі зварювання та металургії, 1953 — член-кореспондент АН СРСР, 1968 — академік. 1959 — член Сербської академії наук і мистецтв. 1979 — лауреат Державної премії СРСР. Нагороджений орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», також медалями. Віце-президент Міжнародного інституту зварювання, голова Національного комітету СРСР по зварюванню. ЖиттєписПо материнській лінії — серб. 1929 року закінчив Далекосхідний інститут, там же працював. У 1936—1939 роках працював в Московському вищому технічному училищі ім. Н. Е. Баумана. В 1939—1953 роках працював старшим науковим співробітником у Інституту машинознавства та в секції по науковій розробці проблем електрозварювання і електротермії АН СРСР. З 1953 року керував лабораторією інституту металургії ім О. О. Байкова АН СРСР. Його наукові праці стосуються:
Надруковано його монографії:
Зареєстровано 6 його патентів на винаходи, зокрема «Сплав на основі ніобію» — разом з В. І. Трефіловим. Джерела
|