Рибаков Юлій Андрійович

Рибаков Юлій Андрійович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 лютого 1946(1946-02-25) Редагувати інформацію у Вікіданих (78 років)
Маріїнськ, Кемеровська область, РРФСР, СРСР
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, правозахисник, депутат Державної Думи РФ, письменник
Галузьлітература[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, права людини[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, активізм[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, політика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і трудовий табірd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоДержавна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd Редагувати інформацію у Вікіданих, Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd Редагувати інформацію у Вікіданих і Державна дума Федеральних зборів РФ I скликанняd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Державної Думи РФ[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЯблуко Редагувати інформацію у Вікіданих, Демократичний союз Редагувати інформацію у Вікіданих, Russia's Choiced Редагувати інформацію у Вікіданих, Демократичний вибір Росіїd Редагувати інформацію у Вікіданих, Democratic Russiad Редагувати інформацію у Вікіданих і Союз правих сил Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден святого Іоанна Єрусалимського

Юлій Андрійович Рибаков (рос. Юлий Андреевич Рыбаков; * 25 лютого 1946, Маріїнськ, Кемеровська область, Російська РФСР) — російський правозахисник, колишній депутат Державної Думи РФ, голова Підкомітету з прав людини, засновник журналу «Терра інкогніта», колишній політв'язень, член громадської комісії зі збереження спадщини академіка Андрія Сахарова.

З життєпису

Народився в таборі для політв'язнів в сім'ї потомствених морських офіцерів. В 1974 закінчив художню школу, училище, пізніше навчався в інституті живопису, скульптури та архітектури імені Рєпіна.

В 1976 за участь в правозахисному русі та поширення книг Солженіцина, листівок і напис на стіні бастіону Петропавлівської фортеці «Ви розпинаєте свободу, але душа людини не знає кайданів» (разом з Олегом Волковим) був заарештований КДБ по 70-й («антирадянській») статті КК РРФСР і засуджений до 6 років позбавлення волі. В 1982 повернувся в Ленінград, вивчав юриспруденцію і право, у 1988 став одним з організаторів і керівників Ленінградського відділення партії «Демократичний Союз», який відкрито заявляв про ліквідацію монополії КПРС на владу і участь у формуванні демократичного ладу в Росії.

В 1990 був обраний депутатом Ленсовета, організувавлі першу державну Комісію з прав людини. У грудні 1993 був обраний депутатом в Державну Думу по 208-му Північно-східному округу Санкт-Петербурга від партії «Вибір Росії». У грудні 1995 був обраний депутатом в Державну Думу 2-го скликання по 206-му Адміралтейському округу Санкт-Петербурга від партії «Демократичний вибір Росії».

Після вбивства Галини Старовойтової очолював партію «Демократична Росія». Склав повноваження голови в жовтні 2000 року.

В 1999 вступив в СПС. У грудні того ж року переобрався депутатом Державної Думи 3-го скликання по 206 виборчому округу Санкт-Петербурга, набравши 21,35 %, перемігши в тому числі Олександра Невзорова. У січні 2002 вийшов з Союзу правих сил і став активно працювати в русі «Ліберальна Росія» під керівництвом С. Юшенкова.

У грудні 2003 в 4-й раз балотувався в Державну Думу по 206 виборчому округу Санкт-Петербурга, але не пройшов.

Цікаві факти

  • В серпні 2016 в Санкт-Петербурзі на стіні бастіону Петропавлівської фортеці невідомими знову був встановлений банер «Ви розпинаєте свободу, але душа людини не знає кайданів»[2].

Примітки

Посилання