Реясильвія (кратер)

Карта висот на Весті: червоний колір вказує на більшу висоту, синій на западини

Реясільвія — ударний кратер на астероїді Веста у Головному поясі астероїдів. Його діаметр становить 505 кілометрів, при тому, екваторіальний діаметр самої Вести становить 569 кілометрів.[1] За показником розміру кратера до загального розміру тіла Реясільвія входить до числа лідерів в Сонячній системі.

Глибина кратера в деяких місцях досягає 19 км, в той час як його стінки підносяться над рештою поверхні Вести на висоту від 4 до 12 км. Таким чином, різниця у висоті між найглибшою і високою точками кратера складає 31 км.

У центрі кратера знаходиться пік, діаметр основи якого становить 180 кілометрів, а висота 22 кілометри, що робить його найвищою відомою горою у всій Сонячній системі.[2] При формуванні кратера, близько 1 % речовини Вести було викинуто в міжпланетний простір і пізніше вона сформувала окреме сімейство астероїдів.[3] Удар був такої сили, що частково оголив мантію небесного тіла. Дивно, що Веста змогла пережити цей катаклізм.

Ще однією геологічною особливістю Вести пов'язаною з кратером Реясільвія є так звані борозни Дівалія. Це серія паралельних екваторіальних борозен, що простираються навколо кратера. Найбільша з них має довжину 465 кілометрів, ширину від 10 до 22 кілометрів і глибину 5 кілометрів. Вважається, що ці борозни виникли в результаті стиснення Вести після удару, який породив кратер.

Кратер Реясильвія названий на честь міфічної весталки Реї Сільвії матері засновників Риму.

Примітки

1. 'Vesta seems more planet than asteroid' [Архівовано 2012-06-01 у Wayback Machine.], Science News, 22 Mar 2012
2. Vega, P. (11 October 2011). New View of Vesta Mountain From NASA's Dawn Mission. Jet Propulsion Lab's Dawn mission web site. NASA. Архів оригіналу за 22 жовтня 2011. Процитовано 29 March 2012.
3. Binzel, R. P. та ін. (1997). Geologic Mapping of Vesta from 1994 Hubble Space Telescope Images. Icarus. 128 (1): 95. Bibcode:1997Icar..128...95B. doi:10.1006/icar.1997.5734.