Рене Ґіль

Рене Ґіль
фр. René Ghilbert
Народився27 вересня 1862(1862-09-27)[1]
Туркуен[1]
Помер15 вересня 1925(1925-09-15)[1][2][…] (62 роки)
Ніор[1]
Країна Франція
Діяльністьпоет
Alma materКондорсе
Знання мовфранцузька[4]

Рене Ґіль (René Ghil); уроджений Рене Франсуа Ґільбер (René François Ghilbert; 1862—1925) — французький поет-інструменталіст кінця XIX — початку XX століття зі школи декадентів. Автор теорії відповідності між музичними інструментами і кольорами.

Вперше звернув на себе увагу публіки в 1886 році невеликою книжкою «Le traîté du Verbe», де викладена теорія музикальності складу. Подібно поетові Артюру Рембо, який стверджував, що кожен голосний звук у вірші представляється йому кольором (напр. А — чорний, Е — білий, О — блакитний, і т. д.), Ґіль намагався довести, що А викликає настрій величавості, О — пристрасті, Е — болю, що і приголосні мають свій особливий колорит або приховане значення, що, наприклад, з'єднання звуків r і u змушує думати про труби, флейти, кларнети, з іншого боку, викликає уявлення про ніжність, кохання тощо. Незважаючи на явну парадоксальність, книга Ґіля мала великий успіх і водночас викликала довгий ряд критичних оцінок.

Див. також

Посилання

  • Науменко А. А. Семантизація фонічних структур поетичного оригіналу в перекладі

Примітки

  1. ↑ а б в г д Белугина Л. Т. Гиль // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.