Ремі де Гурмон походив зі старовинного аристократичного роду з Котантена, одна з гілок якого з XVI ст. переїхала до Парижа, її представники заснували видавництво. Батько Ремі де Гурмона — Огюст-Марі де Гурмон, граф Гурмонський, мати — графиня Матильда де Монфор.
Блискуче закінчив ліцей у Кутансі. Вивчав право в Кані, з 1879 переїхав до Парижа. Працював у Національній бібліотеці, почав друкуватися в журналах, публікував науково-популярні книги на історичні теми.
Його подругою та музою з 1886 року стала відома в світі Берта де Кур'єр, він зобразив її в кількох творах, вів з нею пристрасне листування. Товаришував з Вільє де Ліль-Адамом, присвятив йому роман Сікстін (1890, прототипом головної героїні була Берта де Кур'єр), познайомився з Гюїсмансом, відвідував «понеділки» Малларме. Став одним із засновників журналу та видавництва Меркюр де Франс, де співпрацював до кінця життя, увійшов до кола письменниці Рашільд.
Його анти-націоналістична стаття «Іграшковий патріотизм» (1891), написана з симпатією до німецької культури, викликала гучну полеміку в пресі, внаслідок якої він був звільнений з Національної бібліотеки, для нього — незважаючи на підтримку авторитетного Октава Мірбо — надовго закрилися сторінки багатьох друкованих видань (через три роки країну розколола справа Дрейфуса).
Захворів на вовчак. Хвороба спотворила його зовнішність та змусила жити відлюдником, майже не покидаючи власного помешкання — він лише ненадовго виходив до редакції Меркюр де Франс та раз на рік виїжджав на кілька тижнів до Кутансу. Письменникові залишилися лише книги та творчість.
1910 року він познайомився з Наталі Барні та пристрасно закохався в неї, присвятив їй Листи до Амазонки (1914). Почав разом з нею виходити з дому, вирушив у поїздку Нормандією. Але хвороба прогресувала, останній удар йому завдала війна: більшість друзів пішли на фронт, редакція Меркюр на рік закрилася.
L'Ombre d'une femme, pièce en un acte et en prose, Champion, 1923
Есеїстика
Un volcan en éruption, A. Degorce-Cadot, Bibliothèque du Jeune Âge I, 1882
Une ville ressuscitée, A. Degorce-Cadot, Bibliothèque du Jeune Âge II, 1883
Bertrand Du Guesclin, A. Degorce-Cadot, 1883
Tempêtes et Naufrages, A. Degorce-Cadot, 1883
Les Derniers Jours de Pompéi, A. Degorce-Cadot, 1884
En ballon, A. Degorce-Cadot, 1884
Les Français au Canada et en Acadie. Avec 50 gravures. Paris, Firmin-Didot, 1888
Chez les Lapons, mœurs, coutumes et légendes de la Laponie norvégienne. Avec 31 gravures. Paris, Firmin-Didot, 1890
" Le joujou patriotisme ", Mercure de France, avril 1891
Le Latin mystique. Les poètes de l'antiphonaire et la symbolique au moyen âge, préface de J.-K. Huysmans, Mercure de France, 1892
L'Idéalisme, Mercure de France, 1893
L'Ymagier, en coll. avec Alfred Jarry, 2 volumes, 1896
La Poésie populaire, Mercure de France et L'Ymagier, 1896
Le Livre des masques. Dessins de Félix Vallotton. Mercure de France, 1896. Témoignage de premier ordre sur les écrivains du mouvement symboliste
Almanach de «L'Ymagier», zodiacal, astrologique, littéraire, artistique, magique, cabalistique et prophétique, avec 15 bois de G. d'Espagnat, L'Ymagier, 1897
Le Deuxième Livre des Masques, dessins de Félix Vallotton, Mercure de France, 1898
Esthétique de la langue française, Mercure de France, 1899 Réédité par les éditions Ivrea en 1995
La Culture des idées, Mercure de France, 1900
Les Petites Revues. Essai de bibliographie avec une préface de Remy de Gourmont, Mercure de France, 1900
Le Chemin de velours. Nouvelles dissociations d'idées. Paris, Mercure de France, 1902
Le Problème du style, Mercure de France, 1902
Épilogues (Réflexions sur la vie, 1895–1898), Mercure de France, 1903
Physique de l'amour. Essai sur l'instinct sexuel, Mercure de France, 1903
