Рекунков Олександр Михайлович

Рекунков Олександр Михайлович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 жовтня 1920(1920-10-27) Редагувати інформацію у Вікіданих
Верхньодонський район
Помер23 травня 1996(1996-05-23) Редагувати інформацію у Вікіданих (75 років)
Москва, Росія
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
Alma materМосковський державний юридичний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЦК КПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнястарший лейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений юрист РРФСР

Олександр Михайлович Рекунков (рос. Александр Михайлович Рекунков; 27 жовтня 1920(19201027), хутір Стоговський, тепер Верхньодонського району Ростовської області, Російська Федерація — 23 травня 1996, Москва) — радянський юрист і державний діяч, генеральний прокурор СРСР з 1981 по 1988 роки, заслужений юрист Російської федерації. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (у 1981—1989 роках). Член ЦК КПРС у 1981—1989 роках.

Біографія

Народився в селянській родині. Після закінчення школи в 1939 році поступив у Тбіліське гірничо-артилерійське училище імені 26 Бакинських комісарів. Член ВКП(б) з 1940 року.

У жовтні 1941 року був призначений інструктором всеобучу Верхньодонського військового комісаріату Ростовської області.

Служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З лютого 1944 року воював у складі 336-го гвардійського стрілецького полку 120-ї гвардійської стрілецької дивізії, що входила до складу 3-ї армії 2-го Білоруського фронту. Командував взводом, ротою, батальйоном. У лютому 1945 року отримав важке поранення.

Після госпіталю був направлений на роботу в органи прокуратури і призначений на посаду помічника прокурора Верхньодонського району Ростовської області. Закінчив тримісячні курси при Ростовській юридичній школі в Таганрозі.

З 1946 року — помічник прокурора Цілинського району Ростовської області. З 1947 року — прокурор Костянтинівського району Ростовської області. З 1952 року — прокурор Азовського району Ростовської області.

Без відриву від роботи навчався на курсах при Ростовській юридичній школі, у 1946—1952 роках — в Ростовській філії Всесоюзного юридичного заочного інституту, який закінчив у 1952 році з відзнакою.

З 1958 року — 1-й заступник прокурора, з 1960 по 1966 рік — прокурор Брянської області. У 1966—1971 роках — прокурор Воронезької області.

У 1971—1976 роках — 1-й заступник прокурора Російської РФСР. У 1976—1981 роках — 1-й заступник Генерального прокурора СРСР.

У лютому 1981 — травні 1988 року — Генеральний прокурор СРСР.

З травня 1988 року знаходився на пенсії за віком, але продовжував працювати прокурором відділу в Прокуратурі СРСР, потім став радником Генерального прокурора Російської Федерації.

Похований на Кунцевському кладовищі міста Москви.

Нагороди і звання

Джерела