uk %D0%A0%D0%B5%D0%B9%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0, 3 2

**Рейтарська, 3/2**
Рейтарська, 3/2
	50°27′03″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.450808333333° пн. ш. 30.513661111111° сх. д.
Статус	пам'ятка архітектури та містобудування
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	конструктивістська архітектураd
Архітектор	Добровольський Анатолій Володимирович
Будівництво	1935
Адреса	Рейтарська вулиця, 3/2
	Рейтарська, 3/2 (Київ)
	Рейтарська, 3/2 у Вікісховищі

Будинок № 3/2 (будинок для командного складу УВО) — будівля архітектора Анатолія Добровольського, яка розташована на розі Рейтарської і Золотоворітської вулиць із відступом від червоної лінії.

Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/34-11 від 10 червня 2011 року внесена до обліку пам'яток архітектури.

Пам'ятка київського конструктивізму органічно вписана в історичне середовище міста^[1].

Будівництво і використання будівлі

Під будівництво житла для командного складу Українського військового округу (УВО) виділили ділянку садиби ХІХ сторіччя в історичному центрі міста. 1935 року на ній спорудили будинок, який став першою значною роботою архітектора Анатолія Добровольського (1910—1988). У проєктуванні брав участь також Йосип Каракіс.

1967 року набудували ще один поверх. Після реконструкції зникли віконця для освітлення горища. Зрештою, зміни призвели до спотворення первісного композиційного задуму^[1].

У сучасну добу на першому поверсі розміщені офіси.

Архітектура

П'ятиповерхова, цегляна, Г-подібна у плані будівля отинькована теразитом. Складається із чотириповерхового крила вздовж Золотоворітської вулиці і п'ятиповерхового наріжжя складної конфігурації. Будинок має поздовжні тримальні стіни, як конструктивну основу, пласкі перекриття на дерев'яних балках і бляшане покриття.

У будинку передбачені ліфт у наріжній частині і 16 квартир, по три на кожному поверсі. П'ятикімнатна квартира у торцевій секції має чорний хід, характерний для дорогих прибуткових будинків Києва попередньої доби. Парадна кімната у наріжній секції і найкомфортніші кімнати в інших квартирах звернені на озелененого подвір'я.

В архітектурних формах житлового будинку простежується поступова відмова від конструктивізму. З одного боку, тут уже є великий класицистичний руст і профіль смуги над першим поверхом, вінцевий карниз, вишукані невеликі колони на лоджіях наріжної частини. З іншого боку, архітектор застосував характерні для конструктивізму вертикалі вікон сходової клітки, декорованих горизонтальними збірними залізобетонними планками^[1]^[2]. Цей елемент зближує споруду з «Будинком-термометром»^[he] із тіньовими екранами, зведеним у ті ж роки архітектором Єгудою Люлькою в інтернаціональному стилі на території Білого Міста в Тель-Авіві. У цілому, вертикальне вікно — добре відомий мотив в інтернаціональному стилі. Водночас планки відіграють роль тіньових екранів у спекотну сонячну погоду, а отже, мають радше функціональне, ніж декоративне призначення.