Сергі́й Порфи́рович Рачине́ць (1 січня1948, Іванне на Рівненщині) — український поет, представник української християнської поезії. Автор 59 (листопад 2019 р.) поетичних збірок; його твори внесено до шкільних підручників.
Рачинець — професійний журналіст. Співпрацював з дубенською районною газетою, а згодом влився в її колектив. Потім — п'ятнадцять років праці на посаді редактора дубенського радіо, робота наукового співробітника краєзнавчого музею. Далі — перші збірки віршів «Запах вітру» та «Світлиця голосу», друкується у різних часописах, зокрема у журналі «Благовісник».
Після втрати зору пера не залишив.
у 1990 р.стає членом протестантської громади. З того часу у його творчості переважає християнська тематика. Незважаючи на втрату зору, багато подорожує, у тому числі й у США, зустрічається з читачами, бере активну участь у житті громади міста Дубно[1].
Рачинець С. Храм любові: Вибрані поезії. — Луцьк: Християнське життя, 2007.-384 с.
Рачинець С. Час одкровення: Поезії.- Сієтл: Джерело, 2005.-64 с.
Рачинець С. Навіщо нам слова?…: [Вірш]// Вісник Дубенщини.-2005.-13 жовт.-с.6
Рачинець С. Із нової книги: [Вірші ] // Вісн. Дубенщини. — 2001. — 8 черв.
Відзнаки
За вагомий вклад у творче життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий жолудь» у номінації «За самобутність у мистецтві». Перший лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського[2], Міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця[3] , «Гілки Золотого Каштана», літературної премії імені Леся Мартиновича та чотириразовий лауреат премії імені Володимира Дроцика.
Примітки
↑Очі його поезії. www.bogpoet.com.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.