Рангіроа
Рангіроа (фр. Rangiroa) — найбільший атол архіпелагу Туамоту у Французькій Полінезії). Лежить за 355 км від Папеете, столиці Французької Полінезії на острові Таїті. ГеографіяСумарна площа 415 невеликих острівців атола, або моту, дорівнює 79 км². Лагуна займає площу 1446 км² і має довжину 80 км і ширину від 5 до 32 км. ІсторіяІмовірно, атол Рангіроа був заселений ще в X столітті. На атолі збереглася велика кількість споруд, побудованих стародавніми полінезійцями (наприклад, марае — церемоніальні майданчики). Приблизно в 1560 році на острові сталося стихійне лихо, внаслідок якого знищено поселення на західній стороні атола. До XVII століття відноситься період розквіту економіки Рангіроа, який тривав до 1770-х років, коли воїни острова програли воїнам атола Анаа. В результаті значна частина мешканців була вбита або полонена, поселення знищені. Європейським першовідкривачем Рангіроа став Віллем Корнеліс Схаутен, що помітив атол у 1616 році. У 1722 році проходив повз острів голландський мандрівник Якоб Роггевен. Адміністративний поділОстрови Рангіроа, Тікехау, Матаіва і Макатеа утворюють комуну Рангіроа, яка входить до складу адміністративного підрозділу Туамоту-Гамб'є.
НаселенняУ поселенні Типута розташовані органи місцевого самоврядування округу Рангіроа. Найбільші поселення — Аватору (Avatoru) і Тіпута (Tiputa). У 2007 році населення острова — 2438 осіб. ЕкономікаУ середині XIX століття на Рангіроа з'явилися перші католицькі місіонери, які в 1865 році висадили на острові кокосову плантацію. Відтоді основним заняттям жителів стало виробництво копри, обсяг якого значно впав останніми роками. Розвивається рибальство. Розвинений туризм. У 1965 році для розвитку туризму на моту Аватору відкрили злітно-посадкову смугу. Поселення з'єднані між собою заасфальтованою дорогою. Див. такожПосилання
|