Ральф Дарендорф

Ральф Дарендорф
нім. Ralf Dahrendorf
Народився1 травня 1929(1929-05-01)[1][2][…]
Гамбург, Веймарська республіка, Німецький Райх[1]
Помер17 червня 2009(2009-06-17)[4][2][…] (80 років)
Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
·злоякісна пухлина
ПохованняОльсдорфський цвинтар
Країна Велика Британія
 Німеччина
Діяльністьфілософ, політик, соціолог, політолог, викладач університету
Alma materГамбурзький університет
Лондонська школа економіки та політичних наук
Саарландський університет
Галузьсоціологія
ЗакладТюбінгенський університет
Гамбурзький університет
Університет Оксфорда
Лондонська школа економіки та політичних наук
Констанцький університет
Посадачлен бундестагу Німеччиниd[5], Member of the Landtag of Baden-Württembergd, парламентський секретар у Німеччині, Європейський комісар, член Палати лордів[d], European Commissioner for Research, Innovation and Scienced і European Commissioner for Traded
ЧленствоSozialistischer Deutscher Studentenbundd
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство
Британська академія
Польська академія наук[6]
Російська академія наук
ПартіяЛіберальні демократи, Соціал-демократична партія Німеччини і Вільна демократична партія
БатькоGustav Dahrendorfd[7]
МатиLina Wittd[7]
У шлюбі зEllen Dahrendorfd
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Ральф Дарендорф у Вікісховищі

Ральф Дарендо́рф (нім. Ralf Dahrendorf; 1 травня 1929, Гамбург — 17 червня 2009, Кельн) — німецько-британський соціолог, політолог, політичний діяч, прихильник теорії ліберального суспільства і держави, відомий як автор теорії соціального конфлікту, лорд. Професор Берлінського наукового центру соціальних досліджень (WZB). Він був головою Німецького соціологічного товариства, депутатом бундестагу, парламентським статс-секретарем при міністрі закордонних справ ФРН, членом Єврокомісії, директором Лондонської школи економіки і політичних наук. У 1993 році барон Дарендорф став членом палати лордів британського парламенту. Помер після важкої хвороби в Кельні.

Біографія

Вивчав філософію і класичну філологію в Гамбурзькому університеті, соціальні науки в Лондонській школі економіки. У 1954 захистив дисертацію по темі «Некваліфікована праця в британській промисловості». Перші книги Дарендорфа — публікації його дисертацій з соціальної філософії, присвячених критиці Маркса і марксистській теорії суспільства. Серед них — «Маркс в перспективі. Ідея справедливості в мисленні Карла Маркса» («Marx in Perspective. Die Idee des Gerechten im Denken von Karl Marx», 1953) і «Соціальні класи і класовий конфлікт в індустріальному суспільстві» («Soziale Klassen und Klassenkonflikt in der industriellen Gesellschaft», 1957). Дарендорф працював викладачем і дослідником на кафедрах соціології в Гамбурзі (з 1958), Тюбінгені (з 1960) і Констанцького університету (з 1966), співробітником американського Центру вищих досліджень в області наук про поведінку (1957—1958), запрошеним професором Фонду Рассела Сейджа (1986—1987).

У 1970—1974 він — комісар Європейського економічного співтовариства, в 1974—1984 директор Лондонської школи економіки, з 1988 ректор Сент-Ентоні-коледжу Оксфордського університету.

Роботи

Німецькою

  • Die angewandte Aufklärung: Gesellschaft u. Soziologie in Amerika. Piper, München 1962.
  • Homo Sociologicus: ein Versuch zur Geschichte, Bedeutung und Kritik der Kategorie der sozialen Rolle. Westdeutscher Verlag, Köln/Opladen 1965.
  • Gesellschaft und Demokratie in Deutschland. Piper, München 1965.
  • Konflikt und Freiheit: auf dem Weg zur Dienstklassengesellschaft. Piper, München 1972, ISBN 3-492-01782-7.
  • Pfade aus Utopia: Arbeiten zur Theorie und Methode der Soziologie. Piper, München 1974, ISBN 3-492-00401-6.
  • Lebenschancen: Anläufe zur sozialen und politischen Theorie. Suhrkamp-Taschenbuch, Frankfurt a.M. 1979, ISBN 3-518-37059-6.
  • Die neue Freiheit: Überleben und Gerechtigkeit in einer veränderten Welt. Suhrkamp, Frankfurt a.M. 1980, ISBN 3-518-37123-1.
  • Die Chancen der Krise: über die Zukunft des Liberalismus. DVA, Stuttgart 1983, ISBN 3-421-06148-3.
  • Fragmente eines neuen Liberalismus. DVA, Stuttgart 1987, ISBN 3-421-06361-3.
  • Der moderne soziale Konflikt: Essay zur Politik der Freiheit. DVA, Stuttgart 1992, ISBN 3-421-06539-X.
  • Die Zukunft des Wohlfahrtsstaats. Verl. Neue Kritik, Frankfurt a.M. 1996.
  • Liberale und andere: Portraits. DVA, Stuttgart 1994, ISBN 3-421-06669-8.
  • Liberal und unabhängig: Gerd Bucerius und seine Zeit. Beck, München 2000, ISBN 3-406-46474-2.
  • Über Grenzen: Lebenserinnerungen. Beck, München 2002, ISBN 3-406-49338-6.
  • Auf der Suche nach einer neuen Ordnung: Vorlesungen zur Politik der Freiheit im 21. Jahrhundert. Beck, München 2003, ISBN 3-406-50540-6.
  • Der Wiederbeginn der Geschichte: vom Fall der Mauer zum Krieg im Irak; Reden und Aufsätze. Beck, München 2004, ISBN 3-406-51879-6.
  • Werner Bruns, Döring Walter (Hrsg): Der selbstbewusste Bürger. Bouvier Verlag.
  • Engagierte Beobachter. Die Intellektuellen und die Versuchungen der Zeit, Wien: Passagen Verlag 2005.
  • Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in Zeiten der Prüfung . München 2006, ISBN 3-406-54054-6.

Англійською

  • Dahrendorf, Ralf. (1959) Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford: Stanford University Press.
  • Dahrendorf, Ralf. (1967) Society and Democracy in Germany. New York & London: W. W. Norton & Company.
  • «The Modern Social Conflict». University of California Press: Berkeley and Los Angeles, 1988.
  • Dahrendorf, Ralf (1990) Reflections on the Revolution in Europe: In a letter intended to have been sent to a gentleman in Warsaw. New York: Random House.

Російською

  • Дарендорф Р. Гражданская ответственность интеллектуалов: против нового страха перед просвещением // Полис (Политические исследования), 1997, № 6.
  • Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы. — М., 2002
  • Дарендорф Р. Тропы из утопии. — М., 2003.
  • Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта[недоступне посилання з липня 2019] (PDF) // Социс (Социологические исследования), 1994, № 5. — С. 142—147.

Примітки

  1. ↑ а б Дарендорф Ральф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/politics-obituaries/5571140/Lord-Dahrendorf.html
  5. ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  6. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=DAHRENDORF,%20Ralf%20
  7. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ральф Дарендорф

Література

  • О. Лісничук. Дарендорф Ральф // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.182 ISBN 978-966-611-818-2