Радій-228 (228 Ra , Ra-228 ), історична назва мезоторій I , позначається символом MsTh I або MsTh1 ) - радіоактивний нуклід хімічного елемента радію з масовим числом 228. Відкритий у 1906 році Отто Ганом (як один із двох компонентів мезоторію ).[ 3]
Належить до радіоактивного ряду торію-232 (так званий ряд торію ).
Утворення та розпад
Радій-228 безпосередньо утворюється в результаті α-розпаду нукліду 232 Th :
90
232
T
h
→ → -->
88
228
R
a
+
2
4
H
e
{\displaystyle \mathrm {{}_{90}^{232}Th} \rightarrow \mathrm {{}_{88}^{228}Ra} +\mathrm {{}_{2}^{4}He} }
Радій-228 зазнає β− -розпаду, внаслідок чого утворюється актиній-228 . При цьому виділяється енергія 45,8(7) кеВ.[ 1]
88
228
R
a
→ → -->
89
228
A
c
+
e
− − -->
+
ν ν -->
¯ ¯ -->
e
{\displaystyle \mathrm {{}_{88}^{228}Ra} \rightarrow \mathrm {{}_{89}^{228}Ac} +e^{-}+{\bar {\nu }}_{e}}
Застосування
У геології радій-228 та ін. ізотопи застосовуються для визначення віку океанічних осадових порід та мінералів[ 4] .
У геохімії радій-226 і радій-228 використовуються як індикатори змішування та циркуляції вод океанів[ 4] .
Примітки
↑ а б в Kondev, F.G.; Wang, M.; Huang, W.J.; Naimi, S.; Audi, G. (1 березня 2021). The NUBASE2020 evaluation of nuclear physics properties * . Chinese Physics C . Т. 45, № 3. с. 030001. doi :10.1088/1674-1137/abddae . ISSN 1674-1137 . Процитовано 8 червня 2024 .
↑ а б в г Huang, W.J.; Wang, Meng; Kondev, F.G.; Audi, G.; Naimi, S. (1 березня 2021). The AME 2020 atomic mass evaluation (I). Evaluation of input data, and adjustment procedures* . Chinese Physics C . Т. 45, № 3. с. 030002. doi :10.1088/1674-1137/abddb0 . ISSN 1674-1137 . Процитовано 8 червня 2024 .
↑ Nobel Prize for Chemistry for 1944: Prof. Otto Hahn . Nature (англ.) . Т. 156, № 3970. 1945-12. с. 657—657. doi :10.1038/156657b0 . ISSN 0028-0836 . Процитовано 8 червня 2024 .
↑ а б Химическая энциклопедия: в 5 т / Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.). — М. : Большая Российская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — С. 153-154. — 20000 прим. — ISBN 5-85270-092-4 .