Радченко Петро Андрійович

Петро Андрійович Радченко
Народився1 (14) липня 1902(1902-07-14)
Київ, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 липня 1942(1942-07-19) (40 років)
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко.

Радченко Петро Андрійович (1 (14) липня 1902(19020714), Київ — 19 липня 1942, Київ) — український письменник.

Життєпис

Народився у Києві. 1922 року закінчив педагогічні курси. Опісля працював вчителем у київських школах.

Згодом працював співробітником журналу «Молодий більшовик» та «Літературної газети».

Друкувався з 1925 року. За життя вийшло декілька збірок оповідань та повістей: «Скрипка» (1928), «Чорний хліб» (1931), «Залізні шори» (1932) та інші.

Був членом літературних організацій «Молодняк» та ВУСПП.

З початком війни пішов на фронт, потрапив у оточення поблизу Києва, брав участь у партизанському русі та роботі підпільних організацій у Києві. Загинув у гестапо куди потрапив за доносом Аркадія Любченка.

Вшанування пам'яті

1957 року на його часть названо нову вулицю на Олександрівській Слобідці.

Джерела

  • Украинская советская энциклопедия. Главная редакция Украиской советской энциклопедии. — Том 9. — Киев, 1983.

Посилання