|
Радауцан Сергій Іванович
Сергі́й Іва́нович Радауца́н (17 червня 1926, Кишинів, Румунське королівство — 6 березня 1998, Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський і молдавський фізик і державний діяч. Академік Академії наук Молдавської РСР (1972), голова Верховної Ради Молдавської РСР (1967—1971). БіографіяНародився 1926 року в сім'ї представників молдавської інтелігенції: батько був викладачем французької мови, мати — випускницею консерваторії. Молодший брат Іван Радауцан був льотчиком випробувачем на заводі Антонова. У 1955 р. з відзнакою закінчив фізичний факультет Кишинівського державного університету . З 1959 р. був завідувачем лабораторії напівпровідникових матеріалів Інституту прикладної фізики Академії наук Молдовської РСР. У тому ж році захистив кандидатську дисертацію до Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе у Санкт-Петербурзі, а 1966 р. — Докторську дисертацію в Ленінградському політехнічному інституті . Член КПРС із 1962 р. У 1964—1973 рр. — організатор та перший ректор Кишинівського політехнічного інституту. У 1967 р. йому було надано наукове звання професора. У 1967—1971 рр. — голова Верховної Ради Молдавської РСР. У грудні 1972 був обраний дійсним членом Академії наук Молдавської РСР. У 1974 р. був обраний її віцепрезидентом, залишаючись завідувачем лабораторії Інституту прикладної фізики та президентом Науково-технічного союзу Молдови. Член Комітету Державної премії Республіки Молдова з науки, технології та виробництва (1995). Член Ради зі стійкої науки та розвитку людини (1996). Роботи з фізики напівпровідників. Виконав комплексні дослідження фізичних та фізико-хімічних властивостей напівпровідникових сполук A III B V, A II B VI, дефектних тетраедричних фаз та твердих розчинів на їх основі. Розробив методи вирощування монокристалів складних напівпровідникових фаз. Відкрив та вивчив упорядкування та явище політіпізму в деяких потрійних напівпровідниках. Досліджував ряд нових потрійних сплавів, що мають виражені фотоелектричні та люмінесцентні властивості. Підготував 64 доктори та кандидати фізико-математичних наук. Автор близько 1000 наукових публікацій, зокрема 30 монографій. Перебував у редакційних колегіях низки профільних наукових видань Молдови. Читав лекції в університетах Франції, Німеччини, США, Великої Британії, Південної Кореї, Угорщини, Індії, Японії та інших країн. У 1993 р. виступив одним із організаторів Міжнародного конгресу румуно-американської академії «Молдова: культурні та наукові відкриття на Заході» у Кишиневі. Брав активну участь у розробці програм науково-технічного співробітництва між Румунією та Республікою Молдова як член Міжміністерського урядового комітету. Сергія Івановича у своїх колах називали «SIR». Це були одночасно як його ініціали, так і натяк на англійське звернення до королів та лицарів. Він вселяв повагу. Був президентом Товариства «D. Cantemir» та президентом Фонду «D. Gusti». Пам'ять
Нагороди та звання
Почесний член Російської інженерної академії (1992). Почесний професор Технічного університету Молдови (1995). ПриміткиЛітература
|
||||||||||||||||||||||||
