Равков Андрій Олексійович

Андрій Олексійович Равков
Андрэй Аляксеевіч Раўкоў
Андрій Олексійович Равков
Андрій Олексійович Равков
Державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь
20 січня 2020 — 3 вересня 2020
ПрезидентЛукашенко Олександр Григорович
ПопередникЗась Станіслав Васильович
НаступникВакульчик Валерій Павлович
Міністр оборони Республіки Білорусь
27 листопада 2014 — 20 січня 2020
ПрезидентЛукашенко Олександр Григорович
ПопередникЖадобін Юрій Вікторович
НаступникХренін Віктор Геннадійович
Народився25 червня 1967
Ревяки, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
Відомий якдержавний діяч, військовослужбовець
КраїнаБілорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаВійськова академія Республіки Білорусь, Військова академія Генерального штабу (Росія)
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації Редагувати інформацію у Вікіданих, Мінське суворовське військове училище Редагувати інформацію у Вікіданих, Московське вище військове командне училище Редагувати інформацію у Вікіданих і Військова академія Республіки Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіянезалежний політик Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗванняГенерал-лейтенант
Нагороди
медаль «65 років визволення Республіки Білорусь від німецько-фашистських загарбників» Jubilee medal "60 Years Of Liberation Of The Belarusian Republic From German-Fascist Invaders" ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За бездоганну службу» Order of the Homeland Service 3rd Class орден «За службу Батьківщині» ювілейна медаль «90 років Збройних сил Республіки Білорусь»
 Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Олексійович Равков (білорус. Андрэй Аляксеевіч Раўкоў; народився 25 червня 1967, с. Ревяки, Бешенковицький район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський військовий і державний діяч, дипломат, генерал-лейтенант (2015), надзвичайний і повноважний посол Республіки Білорусь у Республіці Азербайджан. Включений до санкційного списку Європейського Союзу та інших країн через придушення протестів в Білорусі.

Біографія

Народився в селянській родині.

У 1984 році закінчив Мінське суворовське військове училище, а в 1988 році — Московське вище загальновійськове командне училище[1]. У Збройних силах СРСР командував батальйоном.

З 1992 року — у лавах Збройних сил Білорусі. Служив начальником штабу і командиром бази зберігання військового майна. У 1999 році закінчив командно-штабний факультет Військової академії Республіки Білорусь, у 2005 році закінчив Військову академію Генерального штабу Російської Федерації.

У 2005—2006 роках — командир 103-ї окремої гвардійської повітрянодесантної бригади. У 2006 – 2012 роках — спершу начальник оперативного відділу штабу Західного оперативного командування, а потім начальник штабу Північно-Західного оперативного командування.

З 16 листопада 2012 по 27 листопада 2014 року — командувач Північно-Західного оперативно командування.

З 27 листопада 2014 по 20 січня 2020 року — міністр оборони Республіки Білорусь. Із 20 січня по 3 вересня 2020 року — державний секретар Ради безпеки Республіки Білорусь[2]. Із 31 серпня 2020 року Равкову заборонений в'їзд на територію Литви, Латвії та Естонії[3]. За активну участь у організації придушення протестів у Білорусі 6 листопада 2020 року Равков був внесений у санкційний список ЄС[4]. Також він у листопаді-грудні 2020 року потрапив під санкції Великобританії[5], Канади[6] та Швейцарії[7]

Із 19 листопада 2020 року — посол Білорусі в Азербайджані[8].

Військові звання

  • Полковник (2004)
  • Генерал-майор (2011)
  • Генерал-лейтенант (2015)

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Равков Андрей Алексеевич | Министерства | Персоналии | Персоны | Новости Беларуси | Онлайн новости | БелТА |. web.archive.org (рос.). 24 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2022.
  2. ↑ Об А.А.Равкове. pravo.by (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  3. ↑ Країни Балтії ввели санкції проти Лукашенка і білоруських чиновників. Європейська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  4. ↑ Евросоюз ввел санкции против Лукашенко и ряда белорусских чиновников. naviny.by (рос.). 6 листопада 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  5. ↑ Consolidated List of Financial Sanctions Targets in the UK (PDF). gov.uk[en] (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  6. ↑ Belarus sanctions. Уряд Канади (англ.). 6 листопада 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  7. ↑ Belarus: Federal Council extends scope of sanctions. Федеральна рада Швейцарії (англ.). 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  8. ↑ МОРОЗОВА, Варвара (19 листопада 2020). Дипмиссию Беларуси в Азербайджане возглавил Андрей Равков. Советская Белоруссия (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

Джерела