Пірузян Арам Сергійович

Пірузян Арам Сергійович
вірм. Արամ Սերգեյի Փիրուզյան Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився10 лютого 1907(1907-02-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 жовтня 1996(1996-10-02) (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЄреван Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР, Росія Росія
Національністьвірменин
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моввірменська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пірузян.

Арам Сергійович Пірузян (10 лютого 1907(19070210), місто Баку, тепер Азербайджан — 2 жовтня 1996, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Ради народних комісарів Вірменської РСР. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1939—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань. Кандидат економічних наук.

Життєпис

Народився в родині Сергія Пірузяна — вірменського більшовика-підпільника. Батько був розстріляний в 1918 році в місті Баку, а мати з трьома дітьми переїхала до міста Алаверді.

Трудову діяльність розпочав у 1918 році учнем слюсаря, слюсарем Алавердського мідеплавильного заводу у Вірменії.

Член ВКП(б) з 1929 року.

Був організатором комсомольського осередку на Алавердському мідеплавильному заводі Вірменської РСР.

У 1935 році закінчив факультет кольорових металів Свердловського інституту кольорових металів та золота, інженер кольорової металургії.

У 1935—1937 роках працював директором Алавердського мідеплавильного заводу Вірменської РСР.

У 1937 році — завідувач промислового відділу ЦК КП(б) Вірменії.

У квітні — листопаді 1937 року — заступник голови Ради народних комісарів Вірменської РСР.

У листопаді 1937 — 8 листопада 1943 року — голова Ради народних комісарів Вірменської РСР.

З листопада 1943 року — постійний представник Вірменської РСР при Раді народних комісарів СРСР.

У 1945 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1945 — 21 березня 1948 року — народний комісар (міністр) місцевої промисловості Вірменської РСР та заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

У 1948 — 10 жовтня 1952 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

Одночасно 18 липня 1950 — 17 квітня 1953 року — міністр харчової промисловості Вірменської РСР.

17 квітня — 5 листопада 1953 року — міністр легкої і харчової промисловості Вірменської РСР.

5 листопада 1953 — 1955 року — міністр промисловості продовольчих товарів Вірменської РСР.

У 1955—1957 роках — міністр харчової, молочної і рибної промисловості Вірменської РСР.

13 червня 1957 — 16 січня 1962 року — міністр торгівлі Вірменської РСР.

У 1961—1967 роках — торговий представник СРСР у Греції.

У 1967—1986 роках — 1-й заступник голови Науково-технічної ради Міністерстві харчової промисловості СРСР.

З 1986 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 2 жовтня 1996 року в місті Москві. Похований в Єревані на цвинтарі Тохмах.

Нагороди

Примітки

Джерела