Пінчук Микола Федорович
Микола Федорович Пінчук (нар. 19 грудня 1942, Київ) — український радянський футболіст, нападник. БіографіяВихованець дитячо-юнацької спортивної школи «Динамо» (перший тренер — Микола Фоміних[1]). У тій же групі займалися Валерій Кравчук і Вадим Соснихін. Учасник багатьох всесоюзних і молодіжних тірнірів на юнацькому і молодіжному рівнях. З 17 років виступав за команду дублерів. 19 серпня 1959 року провів перший офіційний матч за основний склад. У Томську, «динамівські» резервісти поступилися місцевій команді другого дивізіону «Сибелектромотор» у розіграші кубка СРСР[2]. 1961 року був запрошений до головної команди, але за два сезони так і не став гравцем основного складу: вісім ігор у чемпіонаті і дві — у кубку. Єдиний м'яч забив у матчі проти ленінградського ростовського СКА, з передачі Віктора Каневського. Перед початком сезону-64 прийняв пропозицію Анатолія Зубрицького і перейшов до дніпропетровського «Дніпра». Того року брав участь у всіх офіційних матчах команди. Протягом семи років був одним з лідерів колективу і кумиром місцевих вболівальників. Під час виступів у цьому клубі були і прикрі моменти, сезон-68 пропустив повністю через перелом правої ноги і операцію на меніску. При Зубрицькому «дніпряни» були міцними середняками другої групи класу «А». Ситуація змінилася у 1967 році, коли клуб очолив Леонід Родос: «Дніпро» почав поступово набирати оберти і став одним з лідерів другого дивізіону. Вже під керівництвом Валерія Лобановського команда двічі поспіль зупинялася за крок до здобуття путівки в еліту радянського футболу. Водночас Лобановський проводив омолодження складу і в 1971 Микола Пінчук вже грав за житомирський «Автомобіліст». Протягом чотирьох років був організатором атакувальних дій і капітаном команди. Досягнення
Статистика
Примітки
Посилання
|