Піктське каміння

Піктський камінь з Аберлемно, клас II

Пі́ктське камі́ння — мегаліти, що стоять вертикально, мають різні форми, вкриті особливим орнаментом і малюнками на різні сюжети. Трапляються на території Шотландії північніше лінії Форт—Клайд. Зазвичай їх створення приписується піктам і датується VI–IX століттями н. е.

Класифікація

Велику кількість інформації щодо піктських каменів було зібрано в книзі Д. Роміллі Аллена «Ранньохристиянські пам'ятки Шотландії», що вийшла на початку XX століття. У цій же книзі Аллен запропонував класифікацію піктських каменів на три групи:

• Клас I. Грубо оброблені камені і булижники, що містять особливі піктські узори і символи, зокрема — зображення бика, переламаної гілки, так званого «піктського звіра».
• Клас II. Ретельно обтесані кам'яні плити правильної форми, одна сторона яких повністю зайнята зображеннями, прикрашеними переплетеними візерунками хреста. Фон і зворотну сторону плити заповнюють символи і найрізноманітніші зображення, часто сюжетно не пов'язані.
• Клас III. Камені цього класу повторюють манеру прикрас каменів класу II, але виконані без будь-яких особливих символів.

Ця класифікація часом піддавалася критиці пізнішими дослідниками, проте досі досить поширена в литературі[1].

Писемність

У 2010 році вчені з університету Ексетера на чолі з Робом Лі (Rob Lee) встановили, що різьблення на піктських каменях являє собою невідомий раніше вид писемності[2].

Вчені проаналізували весь масив символів, що трапляються на піктських каменях, і дійшли висновку, що різьблення дуже інформативне, щоб бути просто орнаментом. Частота зустрічальності і повторюваності окремих символів дозволяє стверджувати, що різьблення насправді містить якусь писемність. Вона ще не розшифрована, але дослідники впевнені, що написи зроблені піктською мовою, а не латиною, англосаксонською, норвезькою або якою-небудь із відомих кельтських мов.

Окремі символи, виділені вченими, нагадують різних тварин (собак, коней), предмети озброєння і домашнього господарства. Крім того, дослідники вважають, що і «кельтські вузли» (характерні «плетені» орнаменти) можуть містити якусь інформацію, будучи, таким чином, якимось примітивним різновидом писемності[3].

Примітки

1. [1] — Центрполіграф. — (Загадки древних цивилизаций) Архівовано з джерела 2 листопада 2011
2. [http:// news.discovery.com / archaeology / ancient-scotland-written-language.html New Written Language of Ancient Scotland Discovered]. Discovery. 31 березня 2010. Процитовано 1 квітня 2010.
3. / 01/picts / Lenta.ru

Галерея

Aberlemno 1; Class I Aberlemno 1; Class I  Aberlemno 4; Class I Aberlemno 4; Class I  Brandsbutt Stone; Class I with ogham inscription Brandsbutt Stone; Class I with ogham inscription  Dunnichen Stone; Class I Dunnichen Stone; Class I  Eagle Stone; Class I Eagle Stone; Class I  Fiskavaig Stone; Class I Fiskavaig Stone; Class I  Invereen Stone; Class I Invereen Stone; Class I  Strathmartine Castle Stone; Class I Strathmartine Castle Stone; Class I  Eassie Stone; Class II Eassie Stone; Class II  Woodwrae Stone; Class II Woodwrae Stone; Class II  Aberlemno 3, front face; Class II Aberlemno 3, front face; Class II  Aberlemno 3 rear face detail; Class II Aberlemno 3 rear face detail; Class II  Monifieth 1; Class II Monifieth 1; Class II  Hilton of Cadboll Stone (replica); Class II Hilton of Cadboll Stone (replica); Class II  Dupplin Cross, Class III Dupplin Cross, Class III  Monifieth 4; Class III Monifieth 4; Class III  Camus Cross; Class III Camus Cross; Class III

Посилання

• Археологічне товариство Хайленда (англ.)
• Комісія зі старожитностей та історичних пам'яток Шотландії [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Невідома Шотландія [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] Сторінка музею піктських каменів. (англ.)
• Університет Стратклайта. Каталог каменів. (англ.)