Піві-малюк сизий

? Піві-малюк сизий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тиранові (Tyrannidae) Рід: Піві-малюк (Empidonax) Вид: Піві-малюк сизий
Біноміальна назва
Empidonax minimus (Baird, 1843)
Ареал виду     Гніздування     Міграція     Зимування
Посилання
Вікісховище: Empidonax minimus Віківиди: Empidonax minimus ITIS: 178344 МСОП: 22699854 NCBI: 28730

Піві-малюк сизий[2] (Empidonax minimus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Північній Америці.

Опис

Сизий піві-малюк

Сизий піві-малюк

Довжина птаха становить 12-14 см, розмах крил 19-22 см, вага 10,3 г. Верхня частина тіла тьмяно-оливково-сіра, нижня частина тіла білувата, з боків жовтуваті. Крила чорнуваті, на крилах дві білі смуги, навколо очей білі кільця. Дзьоб короткий, темний, знизу жовтувато-оранжевий. У молодих птахів смуги на крилах більш темні, оливково-охристі[4].

Поширення і екологія

Сизі піві-малюки гніздяться в Канаді та на півночі і північному сході Сполучених Штатів Америки (зокрема в Аппалачах). У липні-серпні вони мігрують на південь, до Мексики, Центральної Америки і південної Флориди. Сизі піві-малюки живуть в широколистяних і мішаних лісах, місцями в хвойних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, парках і садах, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Вони зимують на узліссях вологих тропічних лісів і в чагарникових заростях.

Поведінка

Оливкові піві-малюки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті, іноді доповнюють свій раціон ягодами. Вони є моногамними птагами, гніздяться невеликими розрідженими колоніями[5]. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві, в розвилиці між гілками. В кладці від 3 до 5 кремово-білих яєць. Інкубаційний період триває 13-16 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 12-17 днів після вилуплення, однак батьки прожовжують піклуватися про них ще 2-3 тижні[6].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Empidonax minimus.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 червня 2022.
4. Forbush, Edward Howe; May, John Bichard (1955). A Natural History of American Birds of Eastern and Central North America. Bramhall Books. с. 318—319. ISBN 978-1-258-21691-7.
5. Getty, T (1981). Competitive collusion: the preemption of competition during the sequential establishment of territories. The American Naturalist. 118 (3): 426—431. doi:10.1086/283834. S2CID 84728592.
6. Robinson SK, Holmes RT (1982). Foraging behavior of forest birds: the relationships among search tactics, diet, and habitat structure. Ecological Society of America: 63(6): 1918–1931.