Північнокавказька культура
Північнокавказька культура, Кубано-терська культура[1] — етнокультурне об'єднання бронзової доби, що існувало в кінці III — початку II тисячоріччя до Р. Х. в рамках Циркумпонтійської металургійної провінції. Північнокавказька культура прийшла на зміну Майкопської культури й Новосвободненської культури, й зайняла весь її край й частково край Кура-Аракської культури. ПоширенняНа півночі за лінією Кропоткін над Кубанню, Ставрополь над Ташлою й Кизляр над Тереком північнокавказька культура змикалася з археологічними культурами руського степу (зокрема, з катакомбною й згодом зі зрубною) на території до річки Калаус. На заході — з територіями поширення Дольменою культурою Західного Кавказу; доходила за Кубанню нижче Краснодару. На сході межувала з древньою культурою Дагестану; доходила до дельти Тереку й міста Махачкала без гірської Чечні й Дагестану. Південна межа у центральних районах культури проходила по Головному Кавказькому хребту. Локальні варіантиКультура розділена на:
Центральний варіант поділяються на:
ПохованняКультура відома головним чином за похованнями; її поселення мало вивчені. Обряд поховання включав в себе створення для покійного камери на дні вертикальної ями, тіло найчастіше укладалося на спині у витягнутому положенні, в ногах ставили посудину з їжею. ГосподарствоНаселення Північнокавказької культури було осілим, використовувало олов'янисті бронзи й чисельні нові технології металообробки. Гончарного кола не було відомо. П'яти-плитна дольменна групаДеякі вчені до Північнокавказької культурної спільноти відносять й особливі дольмени з 5 величезних плит, що утворюють закрите приміщення для вміщення тіла померлого. Див. також
ПриміткиДжерелаЛітература
З енциклопедій:
|