Пєтухов Борис Федорович

Пєтухов Борис Федорович
Народився13 грудня 1913(1913-12-13) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кавказька (станиця), СРСР
Помер15 травня 1979(1979-05-15) Редагувати інформацію у Вікіданих (65 років)
Москва, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьнауковець, політик
Науковий ступінькандидат економічних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пєтухов.

Борис Федорович Пєтухов (13 грудня 1913(19131213), станиця Кавказька Області Війська Донського, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 15 травня 1979, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Кіровського обласного комітету КПРС, голова Краснодарського крайвиконкому. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—8-го скликань. Кандидат економічних наук.

Життєпис

Народився на хуторі Романовський, який входив до землі станиці Кавказької.

З 1930 року працював слюсарем виробничих майстерень Північно-Кавказького будівельного технікуму в Ростові-на-Дону, креслярем в управлінні Північно-Кавказької залізниці.

У 1936 році закінчив Ростовський інститут сільськогосподарського машинобудування.

У 1936—1941 роках — заступник начальника цеху, начальник технічного бюро, заступник головного технолога заводу «Красный Аксай» в Ростові-на-Дону.

Член ВКП(б) з 1940 року.

На початку німецько-радянської війни призваний в діючу армію, але за рішенням Державного Комітету Оборони, як фахівець, був відкликаний з армії і направлений на роботу по евакуації промислових підприємств із прифронтової смуги в східні райони СРСР.

З квітня 1942 по 1943 рік — заступник головного інженера, заступник директора заводу в місті Ташкенті Узбецької РСР.

У 1943—1946 роках — заступник директора, головний інженер заводу «Воронежсільмаш» міста Воронежа.

У вересні 1946 — лютому 1950 року — головний інженер, директор заводу «Армаліт» міста Армавіра Краснодарського краю.

У лютому 1950 — 1951 року — 1-й секретар Армавірського міського комітету ВКП(б) Краснодарського краю.

У 1951 — жовтні 1952 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Краснодарської крайової ради депутатів трудящих.

У жовтні 1952 — лютому 1954 року — 2-й секретар Краснодарського крайового комітету КПРС.

У лютому 1954 — квітні 1960 року — голова виконавчого комітету Краснодарської крайової ради депутатів трудящих.

У 1960 — лютому 1961 року — 2-й секретар Північно-Осетинського обласного комітету КПРС.

14 лютого 1961 — 11 січня 1963 року — 1-й секретар Кіровського обласного комітету КПРС.

11 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Кіровського сільського обласного комітету КПРС.

14 грудня 1964 — лютий 1971 року — 1-й секретар Кіровського обласного комітету КПРС.

У 1971—1978 роках — заступник міністра тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР з питань зовнішньої торгівлі.

З 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 15 травня 1979 року. Похований в Москві.

Нагороди

Примітки

Джерела