Пурієвич Костянтин Адріанович
Костянти́н Адріа́нович Пуріє́вич (* 16 (28) травня 1866, Житомир — † 18 серпня (31 серпня) 1916, село Ізабелівка Подільської губернії) — український ботанік та фізіолог рослин. Автор профільних підручників та низки німецькомовних наукових праць, присвячених аспектам рослинного фотосинтезу. Біографічні даніНародився в родині настоятеля Михайлівського храму Житомира отця Андріана Пурієвича, відомого вченого-статистика. Закінчивши із золотою медаллю Житомирську Першу чоловічу гімназію (1884) Костянтин Пурієвич ступив на наукову стезю. 1890 закінчив Київський університет святого Володимира. Доцент (з 1893) за працю "Образование и распадение органических кислот у высших растений". Тоді ж вирушає у професійне відрядження до Німеччини, а після повернення 1897 в Україну читав курси фізіології рослин у рідному університеті. 1898 за працю "Физиологические исследования над опоражниванием вместилищ запасных веществ при прорастании" зведений у ступінь доктора ботаніки. З 1900 професор Київського університету. Досліджував перетворення в рослинах органічних кислот, явищ зв'язаних з проростанням насіння, коефіцієнтів скористування сонячної енергії при фотосинтезі. Став визначним українським фізіологом рослин, займався найскладнішими проблемами енергетики фотосинтезу (тобто перетворення рослинами енергії сонячних променів і виробництва листями кисню). Автор низки підручників для вузів. Наукові твори
Література
Посилання
|