Пуганов Віктор Павлович

Пуганов Віктор Павлович (10 лютого 1901, Астрахань, Російська імперія — 24 червня 1941, село Буховичі, Брестська область, Білоруська РСР, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-майор (1940). Загинув на початку німецько-радянської війни.

Віктор Павлович Пуганов
Виктор Павлович Пуганов
Народження10 лютого 1901
Астрахань, Російська імперія
Смерть24 червня 1941
Буховичі, Білоруська РСР
ПриналежністьЧервона армія
Роки служби1919-1941
ПартіяКПРС
Званнягенерал-майор
Командування22-га танкова дивізія (СРСР)
Війни / битвиДруга світова війна

Біографія

Народився в Астрахані у сім'ї робітника. В юності працював кочегаром на річковому пароплаві. Із 1919 року — у Червоній Армії, учасник громадянської війни в Росії. У тому ж році закінчив Астраханську кулеметну школу і вступив до РКП(б)[1]. Командував кулеметним взводом і бронемашиною.

У 1922 році закінчив Вищу школу військового маскування у Москві. Із травня 1923 року командував взводом окремої навчальної військово-маскувальної роти. Із липня 1924 року завідував класом батальйонної школи 11-го Приморського стрілецького корпусу. У листопаді-грудні 1924 року — командир взводу саперного батальйону 19-го стрілецького корпусу. У грудні 1924 – липні 1928 року — завідувач класом батальйонної школи 19-го стрілецького корпусу. Із липня 1928 по грудень 1929 року — начальник штабу 89-го Чонгарського стрілецького полку. Із грудня 1929 по червень 1934 року служив на різних посадах Ленінградських бронетанкових курсів імені А.С. Бубнова.

У грудні 1934 – березні 1936 року ,— начальник штабу окремого навчального танкового полку. Із березня по червень 1936 року — начальник 1-ї (оперативної) частини 5-ї танкової бригади. Із червня 1936 року працював спершу помічником, а потім заступником начальника Автобронетанкового управління РСЧА, одночасно із липня 1940 року був редактором «Автобронетанкового журналу»[2]. 4 червня 1940 року отримав звання генерал-майора. Із серпня 1940 року — начальник Управління бойової підготовки Головного бронетанкового управління РСЧА.

У березні 1941 року був призначений командиром 22-ї танкової дивізії 14-го механізованого корпусу 4-ї армії Західного особливого військового округу. З початком німецько-радянської війни дивізія була розгромлена в районі Бреста. 24 червня 1941 року загинув у бою, похований у місті Кобрин[3].

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Пуганов Виктор Павлович. tankfront.ru. Процитовано 4 травня 2024.
  2. ↑ Главное автобронетанковое управление. Люди, события, факты в документах. 1929—1941 гг. Книга I. — М., 2004.
  3. ↑ Виктор Павлович Пуганов. Путь легендарного генерала - Кобринский вестник (ru-ru) . Процитовано 4 травня 2024.

Джерела

  • Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Том I. Командиры мотострелковых, моторизованных, кавалерийских, воздушно-десантных, артиллерийских, минометных, танковых и народного ополчения дивизий. — М., 2011.
  • Главное автобронетанковое управление. Люди, события, факты в документах. 1929—1941 гг. Книга I. — М., 2004.
  • Дриг Е. Ф. Механизированные корпуса РККА в бою. История автобронетанковых войск Красной Армии в 1940—1941 годах. — М.: АСТ, 2005. — С. 124—149. — (Неизвестные войны).