|
Псковська республіка
  Пско́вська республіка — держава зі столицею в Пскові. Розташовувалася на території сучасної Псковської області Російської федерації. У 1014–1036 роках існувала як самостійний уділ Новгородської республіки. До 1136 року керувалася посадниками великого князя київського. Згодом знову було підпорядковано Новгороду як удільне князівство. З 1348 року стала самостійною республікою. 1510 року приєднана до Московського князівства. Також — Псковська земля, Псковська держава, Псковська республіка. Опис Після роздроблення Київської Русі в XII столітті Псков із прилеглими до нього територіями по річці Великій, озерах Чудському й Псковському і річці Нарові ввійшов до складу Новгородської феодальної республіки. У XIII столітті значення Псковської землі зросло у зв'язку з участю псковичів у боротьбі проти Лівонського ордену в 1240 і 1242 роках. З середини 13 століття вона стала фактично самостійною. Відокремлення Пскова оформив Болотовський договір 1348 року, за яким новгородські бояри відмовлялися посилати у Псков своїх посадників. Основним заняттям псковичів були землеробство, рибальство, ремесла, торгівля. Псков був одним з найбільших ремісничо-торговельних центрів регіону. Соціальні відносини, що склались у Псковській республіці, відображає Псковська судна грамота. Псков був значним центром літописання (Псковські літописи). Найвищим органом влади було віче. У 1510 році Псковська республіка захоплена Московією. КнязіПримітки
Джерела та література
|
||||||||||||||||||||||||
