Проклін смоковниці — євангельська подія, одно з чудес Ісуса Христа, представлених у євангеліях Марка (Мк. 11:12-25) та Матвія (Мт. 21:18-22) як чудо у зв'язку з входом Ісуса в Єрусалим, а в Луки як притча (Лк. 13:6-9). Євангеліє від Івана повністю його опускає і зміщує інцидент, з яким воно пов'язане, очищення храму, з кінця кар'єри Ісуса на початок.) Ситуація взята зі старозавітного символу фігового дерева, що уособлює Ізраїль і прокляття фігового дерева у Марка і Матвія та паралельна історія в Луки таким чином разом символічно спрямовані проти тих євреїв, які не прийняли Ісуса як царя.
Подія
Ісусова діяльність останніми днями після входу у Єрусалим була дуже велика. Прихильність людей, що протривала ще два чи три дні по тріумфальній неділі, охороняла Ісуса від первосвященників та фарисеїв та дозволяла перебувати під час дня у Єрусалимі. Ночами, коли час був непевний, Ісус виходив з міста і перейшовши Кедрон, перебував на Оливній горі, до якої належало і село Витанія і сад Гетсиманський. Але ті керівники знали, що прихильність народу є дуже непостійна і мінлива, тому вони очікували слушної хвилини. У такім очікуванні пройшло чотири дні. У понеділок Ісус вийшов дуже рано. Дерево у цій порі могло мати смокви-квіти. Овочів там не могло бути (Мк. 11:13). Ісус шукав того, чого не міг знайти — тож сказав до неї: «Нехай повік не буде з тебе плоду!». Ісус зробив символічний жест, як і пророк Єремія, що розбиває глечика (Єр. 19). Символічним був контраст між великою кількістю листя і відсутністю плодів, а апостоли розуміли до кого відносилася така дія. Народ, тоді багатий на фарисейське листя, але бідний на моральні овочі і тому заслуговував собі на вічну неплідність.
18 Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів. 19 Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: «Нехай повік не буде з тебе плоду!» І негайно же смоковниця всохла. 20 Побачивши це, учні здивувались і говорили: «Як це смоковниця в одну мить засохла?» 21 Ісус у відповідь сказав їм: «Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! — воно станеться. 22 І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.»
12 Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів. 13 Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14 І озвавшися, промовив до неї: Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе! А учні його чули це. 15 І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16 а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм. 17 Навчав він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників! 18 Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання. 19 Увечері ж вийшов поза місто. 20 Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21 Тоді Петро, згадавши, каже йому: Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла. 22 Ісус же у відповідь сказав їм: Майте віру в Бога. 23 Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так. 24 Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так. 25 І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.
6 І він розповів їм оцю притчу; «Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов. 7 Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще? 8 А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. 9 Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.»
Символ у євангеліста Луки -яскравий. Три роки неплодючості вказують на три роки Ісусового служіння, а дерево символізує юдаїзм, властитель — Бога, городник — Ісуса. Отже погроза звучить у тому останньому проханні і нагоді даній дереву. Воно, або дасть плоди, або упаде під ударами сокири.
