Привовчанське

село Привовчанське
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Павлоградський район
Рада Привовчанська сільська рада
Код КАТОТТГ UA12120110090061202
Облікова картка Привовчанське 
Основні дані
Засноване до 1857 р.
Населення 918
Поштовий індекс 51490
Телефонний код +380 5632
Географічні дані
Географічні координати 48°27′41″ пн. ш. 35°51′57″ сх. д. / 48.46139° пн. ш. 35.86583° сх. д. / 48.46139; 35.86583
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Місцева влада
Адреса ради 51490, с.Привовчанське, вул.Шкільна,32
Сільський голова Кабанова Ганна Іванівна
Карта
Привовчанське. Карта розташування: Україна
Привовчанське
Привовчанське
Привовчанське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Привовчанське
Привовчанське
Мапа
Мапа

Привовча́нське (в минулому — Прусенівка, у 1905 — 1960-ті Олексіївка[1]) — село в Україні, у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Орган місцевого самоврядування — Привовчанська сільська рада. Населення за переписом 2001 року становить 918 осіб.

Географія

Село Привовчанське знаходиться на лівому березі річки Вовча, у місці впадання в неї річки Мала Терса, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Троїцьке, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Малоолександрівка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0408.

Історія

В 1857 році село стало власністю поміщика Дашкова, а потім перейшло під владу його зятя поміщика Батюшкова. Назву село на той час мало Прусенкове і мало 132 двори 813 чоловік населення.

Станом на 1886 рік у селі Прусенівка Городищенської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 936 осіб, налічувалось 172 двори[2].

В 1900 році село мало понад 150 дворів і простягалося від річки Терса кругом болота над річкою Вовча.

В 1905 році воду з болота спустили, посадили декоративні дерева, забудували вулиці. На честь сина Олександра ІІІ село Прусенкове поміщики Батюшкови перейменували в село Олексіївку.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В ході німецько-радянської війни гітлерівці окупували село 12 жовтня 1941 року. За післявоєнні роки село розбудувалося. Тепер село називається Привовчанське, а сільська рада Привовчанською.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 868 94.55%
російська 50 5.45%
Усього 968 100%

Економіка

  • «Привовчанське», агрофірма, ТОВ.
  • «Відродження», ТОВ.
  • «Джерело», ТОВ.

Освіта і медицина

В селі є Привовчанська ЗОСШ, дитячий садок і Привовчанський фельдшерсько- акушерський пункт.

Культура

Привовчанський сільський будинок культури і бібліотека.

Пам'ятки

Видатні особистості

1. Столяренко Павло Сергійович (1919—1998) — колишній голова колгоспу ім. Дзержинського.

2. Фандій Іван Тимофійович (1932—1996) — комбайнер, герой Соціалістичної праці.

Див. також

Джерела

  • Сайт Павлоградскої РДА
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  • Погода в селі Привовчанське

Примітки

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 233, 291.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних