|
ПреподобносповідникПреподобносповідник — святий Християнської церкви з ченців (монахів)[1][2], який відкрито проголошув свою віру під час гонінь, зазнав мук за віру, але, на відміну від мучеників, залишився живим. ТермінСлово преподобно-сповідник відносно нове. Ця лексема термінологізувалася у ХХІ ст. Сергій (Сребрянський)[3]; преподобно-сповідник Іоанн (Кевролетін)[4] . Поширення цього слова в українській релігійній сфері пов'язане з опублікованою у Москві книгою «Минея общая новомученикам и исповедникам Российским» (М., 2011), яка містить окрему службу церковнослов'янською мовою святим цього чину. У ХІІІ-ХХ ст. відповідне значення у структурі агіоніма (грец. άγιος «святий» і όνυμα, όνομα — «ім'я», «назва») передавали дві лексеми — назви окремих чинів святості — преподобний і сповідник, напр.: пам'ять преподобного отця нашего Максима сповідника[5] ; преп. іспов. Іоана Психаїта[6]. Сучасна релігійна практика засвідчує вживання обох варіантів: преподобно-сповідник, преподобний і сповідник, напр.: святий сповідник Микита[7]. У релігійному стилі термін преподобно-сповідник може функціонувати як синонім до преподобно-мученик. Так, святий Володимир[8] співвідноситься то з чином святості преподобно-сповідник, то з чином святості преподобно-мученик. Ось як відгукувався про ці уявлення преподобно-сповідник Володимир (Терентьєв)[9]. Електронні церковно-релігійні джерела засвідчують також функціонування спорідненої назви чину святості жіночого роду преподобно-сповідниця, напр.: Преподобносповідниця Параскева (Матієшина)[10]. Список святих
Примітки
|