Прапор Вірменії

Прапор Вірменії
вірм. Հայաստանի դրոշ
Прапор Вірменії
Використання
Пропорції1:2
Затверджений24 серпня 1990
Кольори
червоний
синій
помаранчевий
ТипДержавний
ПриналежністьВірменія

CMNS: Прапор Вірменії у Вікісховищі
Президентський штандарт
Прапор династії Аршакидів

Пра́пор Вірме́нії заснований на історичному прапорі Вірменії 1919 року і являє собою прямокутне полотнище, що складається з рівновеликих горизонтальних червоної, синьої і жовтогарячої смуг. Дата прийняття: 24 серпня 1990 року. Співвідношення сторін 1:2.

Існує багато інтерпретацій значення цих кольорів, з них найбільш широко прийнята така: червоний колір символізує кров, пролиту вірменами при захисті своєї країни, бурштиновий символізує національну сміливість і працьовитість, а синій — природу країни.

Прапор вперше був проголошений офіційним символом Вірменії під час недовгого періоду незалежності (19181921 роки). Незалежна вірменська держава вибрала для свого державного прапора кольори завершального періоду династії Рубенідів (Кілікійське царство) — червоний, синій та жовтий. Жовтий був відразу ж замінений на жовтогарячий, оскільки комбінація червоного, синього та жовтогарячого була приємніша для ока. Після здобуття Вірменією незалежності в результаті розпаду Радянського Союзу цей прапор знову став її державним символом.

Дизайн

Кольори

У 2012 році Вірменський національний інститут стандартів (SARM) видав специфікації щодо конструкції та кольорів національного прапора:[1]

Схема Червоний Синій Помаранчевий
RAL 3020 5005 1003
Pantone 485 286 1235
CMYK 0-100-100-0 100-80-0-0 0-35-100-0
RGB 217-0-18 0-51-160 242-168-0
HEX D90012 0033A0 F2A800

Конструкція прапора

Конструкція прапора
Конструкція прапора 

Історичні прапори

Прапор Вірменської РСР

У складі Радянського Союзу країна мала офіційну назву Вірменська Радянська Соціалістична Республіка (Вірменська РСР), і використовувала радянську державну символіку.

Див. також

Примітки

  1. HST 50-2012 - General Specifications of the Republic of Armenia flag (AM) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2017. Процитовано 23 січня 2013.

Література

Посилання