Правова система Мексики

Правова система Мексики ґрунтується на Конституції Мексики і слідує традиції континентального права.[1]

Джерела

Ієрархія джерел права має такий вигляд: Конституція, законодавство, підзаконні акти, а потім звичаї.[2] Крім того, ієрархія може мати такий вигляд: Конституція, договори, статути, кодекси, доктрини, звичаї, а потім загальні принципи права.[1]

Федеральна Конституція

Конституція Мексики є основним законом (leyfundamental).[1]

Законодавство

Мексиканський конгрес створює законодавство у вигляді нормативних законів (leyesreglamentarias), які забезпечують дотримання Конституції, органічних законів (leyesorgánicas), якізабезпечують виконання організації, повноважень та функцій державних органів, та звичайних законів (leyesordinarias). [1] Вони опубліковані в Офіційному Журналі Федерації (DiarioOficialdelaFederación, DOF).

Підзаконні акти

Президент Мексики створює правила для цілей тлумачення, роз'яснення, розширення або доповнення тексту закону. [1] Вони опубліковані в Офіційному Журналі Федерації (DiarioOficialdelaFederación, DOF).

Прецедентне право

Мексика використовує форму усталеної судової практики (jurisprudence constante). Рішення Верховного суду є обов'язковими для нижчестоящих судів як судова практика, тільки після п'яти послідовних і безперервних рішень (ejecutorias), затверджених як найменш восьми суддями на пленарних засіданнях (enbanc), або, принаймні, чотирма суддями в палатах. [1] Рішення колегіальних окружних судів є законом, якщо вони засновані на п'яти послідовних та безперервних рішеннях, прийнятих одноголосно суддями, які складають кожний колегіальний суд. [1] Рішення підсумовуються у вигляді тез (tesis), з яких tesis jurisprudencial є обов'язковими (jurisprudenciaobligatoria), tesis aisladas є не обов'язковими, та tesis sobresalientes є тезами нотатками, які не є обов'язковими, проте мають переконливе значення. [3][4]

Такі рішення публікуються в Федеральному Судовому Тижневику (Semanario Judicial de la Federación), через свою газету (Gaceta del Semanario Judicial dela Federación).[1]Повні рішення рідко публікуються в тижневику, проте буває, що Верховний суд, колегіальний окружний суд або загальний координатор складання та систематизації тез (CoordinaciónGeneraldeCompilación y SistematizacióndeTesis) вважають що вони повинні бути опубліковані; замість цього він розміщує в себе tesis de jurisprudencia або tesis aisladas. [5] Більш того, тези які набули обов'язкового характеру (tesisdejurisprudencia) публікуються щороку в додатку до тижневика.[5]

Тижневик розбитий на серії з дев'яти Épocas. [2] Перші чотири Épocas (1871—1910) називаються історичною судовою практикою, і не є обов'язковими. Застосовувана судова практика, що починається з п'ятої епохи (1918—1957), є обов'язковою. [2] Найновішою є десята епоха (з жовтня 2011). 

Доктрина

Континентальна традиція була розвинена правознавцями-науковцями (і як такі «органи» вони як були, так і продовжують бути), а не суддями та адвокатами, як у традиції загального права. [6][7] Правові трактати, створені цими вченими, називаються доктриною і часто використовуються таким же чином як прецедентне право використовується в традиції сім'ї загального права. [6] Проте, ці наукові внески не мають законної сили та не є юридично обов'язковими. [1]

Звичаї

Мексиканське право визнає звичаї — правила, принципи та норми, утворені через послідовне, але одноманітне сприйняття з часом, — але тільки тоді, коли це визнання базується на основі чіткого положення чинного закону, що дозволяє таке визнання. [1]

Загальні принципи права

«Загальні принципи права», прямо наведені в статті 14 Конституції, не були чітко визначені законодавством, але юридичні максими, такі як справедливість, добросовісність, pacta sunt servanda, право на самозахист та suum cuique, як правило, цитуються правознавцями.[1]

Конституції та право штатів

Кожен з тридцяти одного штату Мексики та Федеральний Округ має свою конституцію, відому як місцева конституція або конституція штату (ConstitucióndelEstadoorConstitutuciónlocal).[1] Закони і підзаконні акти кожного штату та Федерального Округу опубліковані у відповідних Офіційних державних вісниках (GacetaOficialdelEstado).[1] На федеральному та місцевому рівнях, публікація повних обов'язкових судових рішень (у порівнянні з тезою) є вкрай обмеженою, або просто не існує. [5]

Юриспруденція

Традиція континентального права має тенденцію виділяти різноманітні структурні підрозділи права.[8] Є дві основні сфери права: приватне право, що стосується відносин між приватними особами, та публічне право, що стосується відносин між фізичними особами та урядом.[9][10] Цивільний кодекс є найбільш важливим втіленням права, та базується на Римському праві. Інші теми включають в себе ті, які пов'язані з філософією права, у тому числі основні школи думки і головні розбіжності; об'єктивне та суб'єктивне право; матеріальне та процесуальне право; статутне та звичаєве право; федеральне, право штату та муніципальне право; і національне та міжнародне право та закони співтовариства.

Публічне право

Основними кодексами Мексики у сфері публічного права є Федеральний Кримінальний кодекс (КК) і Федеральний кримінальний процесуальний кодекс (КПК). [1][2]

Приватне право

Основними кодексами Мексики стосовно приватного права є Федеральний Цивільний кодекс (ЦК), Федеральний Комерційний Кодекс (комерційний кодекс), і Федеральний Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК). [1][2]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с LLRX, 2008.
  2. ↑ а б в г д Avalos, 2013, с. 12.
  3. ↑ Serna de la Garza, 2009, с. 141—144.
  4. ↑ Avalos, 2013, с. 16.
  5. ↑ а б в Serna de la Garza, José María (2009). The Concept of Jurisprudencia in Mexican Law. Mexican Law Review. Т. 1, № 2. с. 144—145.
  6. ↑ а б Avalos, 2013, с. 13.
  7. ↑ Merryman, John Henry (2007). The Civil Law Tradition: An Introduction to the Legal Systems of Europe and Latin America (вид. 3rd). Stanford University Press. с. 56—60. ISBN 978-0-8047-5569-6. LCCN 2007003956.
  8. ↑ Merryman, 2007, с. 91.
  9. ↑ Avalos, 2013, с. 2.
  10. ↑ Merryman, 2007, с. 92.

Посилання

Джерела