Порхов

місто Порхов
Герб Прапор
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Псковська область
Муніципальний район Порховський район
Поселення Порховське міське поселення
Код ЗКАТУ: 58247501000
Код ЗКТМО: 58647101001
Основні дані
Населення 8347
Поштові індекси 182620
Телефонний код +7 81134 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати: 57°46′00″ пн. ш. 29°33′00″ сх. д. / 57.766666666667° пн. ш. 29.55° сх. д. / 57.766666666667; 29.55 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінка porhov.h10.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Порхов (Росія)
Порхов
Порхов
Порхов (Псковська область)
Порхов
Порхов

Мапа

CMNS: Порхов у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Порхов (рос. Порхов) — місто в Росії, адміністративний центр Порховського району Псковської області. Складає муніципальне утворення Порхов зі статусом міського поселення, в межах міста.

Населення — 8347 осіб (2020).

Місто розташоване на Шелонській низовині, на річці Шелонь (басейн озера Ільмень), за 3 км від однойменної залізничної станції та за 88 км на схід від Пскова.

Назва

Походження назви міста пояснюють по-різному. Деякі автори вважають, що воно утворене від д.-рус. порхъ (не в значенні «порох» як вибухова речовина, яку на Русі в часи заснування міста ще не знали, а в значенні «пил, прах»)[1]. Цю версію підкріплює переказ, за яким засновник Порхова, новгородський князь Олександр Ярославич, вибрав для будівництва фортеці на березі Шелони місце, де в повітрі стояв вапняковий пил)[2].

Інші автори вважають, що слово порх' (або парохъ') мало також значення «білий камінь» (тобто Вапняк, що видобувається в околицях міста)[3]. Є також думка, що назва міста походить від особистого імені Порхов як прикметник з суфіксом -ов [4].

Історія

Засноване місто Порхов в 1239 році як дерев'яна фортеця . Місто заснував новгородський князь Олександр Ярославич, згодом прозваний Олександром Невським, в ході створення системи фортець на річці Шелонь з метою захисту південно-західних підступів до Новгороду[4][5]: «князь Олександр з новгородці зрубай городці на Шелоні»[6] Перша згадка про Порхов у літописних джерелах відноситься до 1346 року[7]. Цього року дерев'яно-земляна фортеця, розташована на правому березі Шелони у місця впадання річки Дубенки, витримала облогу війська литовського князя Ольгерда.

У 1387 році новгородцями Іваном Федоровичем і Фатіаном Єсіфовичем були побудовані стіни і башти нової, вже кам'яної, фортеці. В 1428 році литовський князь Вітовт почав похід на Новгородську землю і вісім днів облягав Порхов, причому в ході облоги інтенсивно використовувалася артилерія. Зняв він облогу лише тоді, коли жителі міста пообіцяли сплатити князю 5000 рублів. Порховська фортеця, сильно постраждала в ході облоги, в 1430 році і була реконструйована[8].

До 1478 року а Порховська фортеця залишалася в складі Новгородської республіки і служила її важливим стратегічним пунктом на кордоні з Великим князівством Литовським. Після приєднання в 1478 році території Новгородської республіки до Великого князівства Московського Порхов вважався однією з 12 головних фортець Московії; в цей час за межами фортеці виникають посади[4][9].

Економіка

В Порхові діє ряд промислових підприємств :

  • Маслосироробний завод
  • Свинарський комплекс

Пам'ятки

  • Давньоруська фортеця Порхов з чотирма вежами і церквою Св. Миколая всередині. Функціонує як музей.
  • Стіна Порховської фортеці
    Стіна Порховської фортеці
  • Порховсьска фортеця: Микільські вежі і церква
    Порховсьска фортеця: Микільські вежі і церква
  • Порховська фортеця: Середня вежа
    Порховська фортеця: Середня вежа

Храми

В Порхове, на відміну від великих міст, кілька православних церков збереглися в своєму природному оточенні:

  • Діюча Церква Святителя і Чудотворця Миколая в Порховській фортеці (побудована в 1412 р перебудована в 1777 р);
  • Діюча Церква Святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна на міському кладовищі (1804 р.);
  • Церква ікони Божої матері «Всіх скорботних Радості» (1864 р .; закрита після 1917 р);
  • Церква Преображення Господнього, або Спасо-Преображенська церква (1670 р .; існуюча нині будівля побудована в 1772 р);
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці (побудована в першій половині XIV століття, перебудована в XVIII столітті; закрита в роки радянської влади, пізніше повернута віруючим, але вимагає великого ремонту).
  • Церква Різдва Богородиці
    Церква Різдва Богородиці
  • Церковь Преображення Господнього
    Церковь Преображення Господнього

Персоналії

Примітки

  1. ↑ Городское поселение Порхов. Порховский музей. Процитовано 3 грудня 2014.
  2. ↑ Легенды города Порхова. Порховский музей. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
  3. ↑ Порхов: экономика, достопримечательности, история. Сайт www.Travellers.ru. Процитовано 3 грудня 2014.
  4. ↑ а б в Порхов (Псковская область). Народная энциклопедия «Мой город». Процитовано 3 грудня 2014.
  5. ↑ Застава на Шелоні
  6. ↑ Новгородская Первая летопись старшего и младшего изводов. М.; Л., 1950. — С. 77.
  7. ↑ СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / Сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия, 1980. — 702 с.
  8. ↑ История Порхова. Сайт Ruskompas.ru . Процитовано 18 грудня 2014.
  9. ↑ Порхов (Псковская область). Letopisi.org (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.