|
Портальна гіпертензія
Портальна гіпертензія (ПГ) (англ. Portal hypertension) — стан, для якого характерне стійке підвищення тиску у басейні ворітної вени на 25-30 мм рт. ст. (норма — 7-10 мм рт. ст.), зумовлене анатомічною або функціональною обструкцією кровотоку у системах ворітної вени, печінкових вен, нижньої порожнистої вени[3] Класифікація ПГ
Етіологія1. Надпечінкова ПГ: збільшення портального венозного кровотоку, тромбоз або оклюзія портальних або селезінкових вен. 2. Внутрішньопечінкова ПГ: захворювання печінки: алкогольний і неалкогольний стеатогепатит, хронічний гепатит B, D, який перебігає виключно разом із гепатитом B, С, хронічні гепатити іншого генезу з виходом у цироз печінки, аутоімунне ураження печінки, первинний біліарний цироз печінки. 3. Постпечінкова ПГ: захворювання печінкових венул і вен, нижньої порожнистої вени: вроджене мембранозне зрощення нижньої порожнистої вени, тромбоз печінкових вен (хвороба та синдром Бадда-Кіарі), захворювання серця: кардіоміопатія, захворювання серця з ураженням клапанів, констриктивний перикардит. ПатогенезПри підпечінковій та постпечінковій ПГ основним патогенетичним механізмом є механічна перешкода відтоку крові, зумовлена тромбозом, облітерацією або стисканням із зовні великих судин (ворітної вени, печінкових вен). При гострому тромбозі ворітної вени виникає безпосередня перешкода току крові у ворітній системі, що супроводжується гепатомегалією, істотним больовим синдромом, нудотою, блюванням з кров'ю, асцитом. Хронічний тромбоз також перебігає з ознаками ПГ та больового синдрому. Порушення току крові в печінкових синусоїдах зумовлене розростанням сполучної тканини всередині часток печінки, проліферацією ендотеліоцитів. При хронічних дифузних захворюваннях печінки патогенез ПГ пов'язаний з органічним порушенням внутрішньопечінкового кровообігу внаслідок порушення венозного відтоку. Тривала компенсація ПГ досягається шляхом розвитку колатералей, що забезпечують відтік крові із системи ворітної вени, в обхід печінки, у басейнах верхньої та нижньої порожнистих вен. При надпечінковій ПГ утворюються порто-портальні анастомози, які відновлюють тік крові з відділів портальної системи, розміщені нижче блоку у внутрішньопечінкових гілках портальної вени. При печінковій та надпечінковій ПГ розвиваються порто-кавальні анастомози, які забезпечують відтік крові із системи ворітної вени у басейни верхньої та нижньої порожнистої вен в обхід печінки. Наслідки ПГЗбільшення колатеральної циркуляції внаслідок градієнта між високим тиском у ворітній системі та низьким — у системній венозній, уражає наступні ділянки:
Одним з найнебезпечніших ускладнень ПГ є кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка. Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
