|
Пол Окон
Пол Окон (англ. Paul Okon, нар. 5 квітня 1972, Сідней) — австралійський футболіст німецько-італійського походження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Брюгге» та «Лаціо», а також національну збірну Австралії. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду «Марконі Сталліонс», в якій провів два сезони, взявши участь у 49 матчах чемпіонату. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу бельгійського «Брюгге», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за команду з Брюгге наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши чемпіонат і кілька разів ставши володарем Кубка і Суперкубка Бельгії. У 1996 році Окон був визнаний футболістом року у Бельгії і Океанії, після чого ним зацікавилися гранди європейського футболу. Того ж 1996 року Пол перейшов до італійського «Лаціо». Незважаючи на те, що його основний конкурент Роберто Ді Маттео перейшов в англійське «Челсі», через травму коліна Окон не зміг проявити себе в Римі і майже весь час провів у лазареті команди, зігравши лише у 19 поєдинках за три роки, тим не менш за цей час виборов титул володаря Кубка Італії, а також ставав володарем Суперкубка Італії та Кубка кубків УЄФА, але у жодному з переможних фіналів участі не брав. У сезоні 1999/00 Окон грав за «Фіорентину», у складі якої теж не зумів закріпитись, після чого перебрався до Англії, де виступав за «Мідлсбро», «Вотфорд» та «Лідс Юнайтед», щоправда знову ніде основним гравцем не був. Після цього знову грав у Італії та Бельгії, захищаючи кольори клубів «Віченца», «Брюссель» та «Остенде». У 2005 році Пол перейшов в кіпрський АПОЕЛ, з яким він став володарем Кубка Кіпру. У 2006 році Оокон повернувся на батьківщину, де сезон провів виступаючи за «Ньюкасл Юнайтед Джетс»[1] і там же в червні 2007 року він завершив професіональну кар'єру, хоча надалі і грав на аматорському рівні[2] Okon played for amateur team West Ryde Rovers' over-35 Division 1 team in the GHFA.[3][4]. Виступи за збірніПротягом 1991—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Австралії, з якою став півфіналістом молодіжного чемпіонату світу 1991 року, а наступного року у складі олімпійської збірної він взяв участь у Олімпійських Іграх у Барселоні, де теж зайняв з командою 4-те місце. 4 лютого 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австралії в товариській грі проти Чехословаччини (0:2). У складі збірної став переможцем Кубка націй ОФК 2000 року на Таїті, що дозволило Окону з командою стати учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї. Там він зіграв у 4 матчах і допоміг команді сенсаційно здобути бронзові нагороди. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 29 матчів. Кар'єра тренераРозпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, очоливши тренерський штаб клубу «АПІА Лейхгардт», що виступав у чемпіонаті Нового Південного Уельсу[5]. 2009 року Окон очолив австралійську юнацьку збірну U-18 для створення боєздатної команди на Олімпійських іграх 2012 року[6], втім вже незабаром він покинув проект і став помічником Мірона Блейберга у «Голд-Кост Юнайтед»[7]. 23 лютого 2010 року Окон не продовжив контракт з клубом і відправився в турнір з австралійською олімпійською командою до 23 років на турнірі у В'єтнамі, де був помічником тренера Ауреліо Відмара. 19 квітня 2012 року було оголошено, що Окон призначений головним тренером молодіжної збірної Австралії до 20 років, в той же час залишаючись помічником тренера олімпійської збірної Австралії[8]. Під керівництвом Пола команда стала півфіналістом Юнацького (U-19) кубка Азії 2012 року в ОАЕ, завдяки чому кваліфікувалась на молодіжний чемпіонат світу 2013 року в Туреччині[9], але там його підопічні виступили невдало, здобувши лише 1 очко у 3 матчах. У 2014 році Окон знову вивів команду на Юнацький (U-19) кубок Азії 2014 року у М'янмі, але цього разу його команда сенсаційно не вийшла з групи. 29 серпня 2016 року Окон був призначений новим головним тренером клубу «Сентрал-Кост Марінерс», підписавши дворічний контакт[10]. 20 березня 2018 року, коли «моряки» опинилися в нижній частині А-«Ліги», було оголошено, що Окон подав у відставку[11]. Титули і досягненняКомандні
Збірні
Особисті
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
