|
Політична криза у Молдові 2019
У червні 2019 низка подій, що сталися у Молдові після проведених у лютому парламентських виборів та подальших спроб з формування нового Уряду, призвели до конституційної кризи. Приводом стало формування панівної коаліції на межі останніх днів, передбачених для цього законодавством. 8 Червня 2019 року Партія соціалістів Республіки Молдова та Виборчий блок ACUM сформували уряд Маї Санду, у якому Мая Санду була прем'єр-міністром, а Зінаїда Гречана — спікером парламенту. Однак Конституційний Суд Республіки Молдова постановив, що всі рішення, прийняті у Парламенті 8 червня, були незаконними, а Президент Ігор Додон мав розпустити його та призначити позачергові парламентські вибори. 9 червня Конституційний суд тимчасово відсторонив Додона від виконання своїх обов'язків та передав його повноваження прем'єр-міністру Павлу Філіпу. Філіп негайно видав наказ про розпуск парламенту, однак новий уряд на чолі зі Санду цього не визнав.[1] ПередумовиРеспубліка Молдова є парламентською республікою. У грудні 2016 року Ігор Додон, фактичний лідер Партії соціалістів Республіки Молдова, був обраний президентом. Він описується як проросійський та такий, що підтримується Росією.[2] У лютому 2019 року, унаслідок парламентських виборів, Партія соціалістів отримала 35 місць у парламенті. Демократична партія Молдови, яку очолює Влад Плахотнюк, отримала 30 місць, Виборчий блок ACUM Маї Санду та Андрея Нестасе — 26 місць, партія Шор — 7 місць, незалежні кандидати — 3 місця. Згідно з Конституцією, парламент має три місяці на формування коаліції; якщо ж сформувати коаліції не вдається, президент має розпустити парламент та призначити нові вибори.[3] Конституційний суд інтерпретував термін між парламентськими виборами у лютому до формування уряду як 90 днів.[2] КризаУ п'ятницю 7 червня Конституційний Суд Республіки Молдова вирішив, що нові парламентські вибори мають бути проведені, якщо уряд не буде сформовано впродовж трьох місяців після оприлюднення результатів виборів, що відбулись у лютому, 9 березня.[4] Це прискорило формування коаліції. У суботу 8 червня виборчий блок ACUM дійшов домовленості зі соціалістами. Вона дозволяла Санду сформувати уряд, а лідер фракції соціалістів Зінаїда Гречана стала спікером.[5] Але це сталося пізніше, ніж за 90 днів після оголошення результатів виборів.[2] Додон відмовився розпускати парламент. Депутат від Демократичної партії Сергій Сирбу подав до Конституційного Суду подання з проханням відсторонити Додона від посади Президента. Суд ухвалив рішення та передав повноваження Президента Павлу Філіпу. Філіп розпустив парламент та призначив нові вибори на 6 вересня.[5] Проте нова коаліція проголосила такі рішення незаконними.[2] 8 червня прихильники Демократичної Партії почали встановлювати намети у Кишиньові.[5] 14 червня після засідання Національного політичної ради Демократична партія оголосила, що заради уникнення політичної кризи ухвалила рішення піти з влади. Згодом уряд Павла Філіпа пішов у відставку і передав владу уряду Маї Санду[6]. 15 червня Конституційний суд Молдови переглянув і скасував свої рішення, прийняті з 7 до 9 червня. Були скасовані рішення про розпуск парламенту, проведення дострокових виборів, визнання незаконним призначення спікера парламенту Зінаїди Гречаної і формування уряду Маї Санду, а також про відсторонення президента Ігоря Додона від своїх повноважень і призначення Павла Філіпа виконувачем обов'язків президента Республіки Молдова [7][8]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||
_cropped.jpg)
