Політика ненасильницьких дійПолітика ненасильницьких дій — тритомна книжка з політології, яку написав Джин Шарп і яку опубліковано 1973 року[1]. Список198 методів ненасильницьких дій (англ. 198 Methods of Nonviolent Action) — список ненасильницьких методів боротьби створений і опублікований в 1973 році в книзі «Політика ненасильницьких дій». 1994 року список повторно був опублікований як додаток до книги Шарпа «Від диктатури до демократії». Згодом список став розповсюджуватися у світі, ставши практичним посібником для протестувальників в багатьох країнах світу[2][3][4]. Згідно з Джином Шарпом, в людей, які ведуть ненасильницьку боротьбу, є у розпорядженні певний арсенал ненасильницької «зброї». У списку методи розділені на три основні категорії:
Ці категорії своєю чергою поділяються на підкатегорії. Список вільно розповсюджується в інтернеті як посібник для борців проти диктатур та окупацій у всьому світі[5]. КритикаСписок традиційно жорстко критикується представниками політичних режимів, які, на думку дослідників, можна назвати диктаторськими або поліціянтами[6]. Відповідні критики заявляють про насильницьку направленість методів, а також про незаконність більшості методів, на їхню думку. Наприклад, в Росії вийшла книга Е. Черепанова «Керівництво з протидії кольоровим революціям» з антитезами до списку Шарпа[7]. Див. такожПримітки
|