Полігенізм

Полігенізм — вчення в антропології, що розглядає раси людини (Homo sapiens) як різні види, які мають незалежне між собою походження[1][2]. Полігеністи XIX століття розглядали людські раси не тільки як різні види, але й деколи як різні роди; використовували положення полігенізму для обґрунтування расистських тверджень про біологічну і інтелектуальну нерівність рас людини, для виправдовування работоргівлі[1][2]. Спадкоємцями ідей полігенізму стали ідеологи фашизму, офіційною доктриною яких була псевдонаукова теорія «вищої німецької арійської раси»[2]. Хибність полігенізму доводиться подібністю рас людини за комплексом головних ознак (будова головного мозку, долоні тощо)[1].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Полігенізм // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ а б в Полигенизм // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

Література