Поляруш Олег Миколайович

Ф
Олег Поляруш
Особисті дані
Повне ім'я Олег Миколайович
Поляруш
Народження 10 вересня 1977(1977-09-10) (47 років)
  Гайсин, Вінницька область,
УРСР
Зріст 173 см
Вага 69 кг
Громадянство Росія Росія
Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995—1996 Україна «Верховина» 31 (1)
1997—2001 Україна ЦСКА (К) 21 (0)
1997—2001  Україна ЦСКА-2 (К) 126 (15)
2001—2002 Україна «Арсенал» (К) 9 (0)
2001—2002  Україна ЦСКА (К) 16 (1)
2002 Україна «Таврія» (С) 1 (0)
2002—2003 Україна ЦСКА (К) 21 (0)
2003 Росія «Урал» 14 (0)
2004 Білорусь «Торпедо-СКА» 5 (0)
2004—2005 Україна «Нива» (В) 30 (0)
2005—2006 Україна «Миколаїв» 42 (1)
2007—2008 Росія «Таганрог» 47 (2)
2009 Росія «Батайськ-2007» 21 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Миколайович Поляруш (нар. 10 вересня 1977, Гайсин, Вінницька область, УРСР) — російський та український футболіст, півзахисник російського аматорського клубу ТПФ.

Кар'єра гравця

У футбол розпочинав грати в 1995 році в ужгородській «Говерлі», трохи пізніше перейменованої в «Верховину». У березні 1997 року перейшов у дубль київського ЦСКА, а 13 вересня того ж року в складі головної армійської команди дебютував у вищій лізі. За сім років в київській команді зіграв у вищому дивізіоні 30 матчів і понад 150 у першій лізі за дубль.

У 2003 році футболіст на два роки покинув Україну. Грав у першому дивізіоні чемпіонату Росії в команді «Урал», а потім у вищій лізі Білорусі захищав кольори «Торпедо-СКА».

Повернувшись в Україну, грав у вінницькій «Ниві», а потім допомагав «Миколаєву» повернутися в першу лігу.

У 2007 році повернувся в Росію. Грав у зоні «Південь» другого дивізіону в командах «Таганрог» і «Батайськ-2007». У 2010 році виступав у вищій лізі Ростовської області в команді «Донгазвидобування-2»[1]. З 2011 року грає в команді ТПФ (Новоприморський).

Примітки

  1. «Донгазвидобування» (рос.). www.footballufo.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 17 серпня 2017.

Посилання