uk %D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2 %D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Полупанов Андрій Васильович
Полупанов Андрій Васильович
Народився	2 (14) вересня 1888; Ясинівський рудник, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (тепер — смт Ясинівка Донецька область, Україна
Помер	5 грудня 1956 (68 років); Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	матрос
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полупанов (прізвище).

Полупа́нов Андрі́й Васи́льович (2 (14) вересня 1888(18880914), Ясинівський рудник, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (тепер — смт Ясинівка Донецька область, Україна) — 5 грудня 1956, Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — учасник встановлення радянської влади в Україні, радянський військовий діяч.

Біографія

Народився в сім'ї шахтаря. Був матросом на Чорноморському флоті Російської імперії. Член РСДРП з 1912 року. У січні 1918 року як командир загону матросів-чорноморців брав участь у боях за Київ проти Центральної Ради. У січні — лютому того ж року — перший радянський військовий комендант Києва. Командував бронепоїздами. Бронепоїзд Полупанова брав безпосередню участь у знищенні багатоповерховго дома М. Грушевського у 1918 р.^[1]

1919 року командував Дніпровською військовою флотилією, штаб якої містився в Києві. З 1921 року працював на господарській та партійній роботі. Нагороджений орденом Червоного Прапора (1921).

З 1948 р. мешкав у Євпаторії. З 1953 року — персональний пенсіонер.

Вшанування пам'яті

У Києві в 1957–1963 роках на честь Полупанова називали вулицю Ярославів Вал, у 1963–2016 роках — вулицю Пріорську. Ім'ям Полупанова названі також вулиці в Євпаторії в Криму та в російському Ульяновську.

Твори

Полупанов А. В. Бронепоезд «Свобода или смерть» № 4. Полупановцы : Воспоминания командира бронепоезда: [Из эпохи гражд. войны]. — Л.: Военмориздат, 1939. — 64 с., портр. (рос.)
Полупанов А. В. Бронепоезд «Свобода или смерть» № 4. Воспоминания командира бронепоезда. — М.; Л.: Гос. воен.-мор. изд., 1941. — 39 с. — (Библиотека краснофлотца). (рос.)
Полупанов А. В. Бронепоезд «Свобода или смерть» № 4. Воспоминания командира бронепоезда. — Л.: Полит. упр. Ленингр. фронта, 1941. — 77 с. (рос.)
Полупанов А. В. Моряки бронепоезда «Свобода или смерть». — М.: Воен.-мор. изд., 1952. — 47 с., порт. — (Моряки — герои Гражданской войны). (рос.)
Полупанов А. В. Свобода или смерть: [воспоминания командира бронепоезда] / [Лит. запись В. Ягупова и С. Моняка]. — Симферополь: Крымиздат, 1958. — 192 с., портр., ил. (рос.)
Полупанов А. В. Свобода или смерть: [воспоминания командира бронепоезда] / [Лит. запись В. Ягупова и С. Моняка]. — Донецк: Донбасс, 1966. — 247 с., ил. — (О времени и о себе). (рос.)
Леонидов Б. Л. Поезд в броне: [Повесть о начальнике бронепоезда «Свобода или смерть» № 4 т. А. В. Полупанове]. — М.: Трансжелдориздат, 1940. — 92 с. (рос.)
«Свобода или смерть» // Тимофеев В. А. На незримом посту: Записки военного разведчика. — 3-е изд. — М.: Политиздат, 1989. — 267 с.: ил.

Примітки

↑ https://uain.press/blogs/dim-grushevskih-strata-ukrayinskogo-kiyeva-698191

Посилання

Полупанов Андрей Васильевич // Ульяновское областное отделение Русского Географического Общества. (рос.)

Джерела

Полупанов Андрій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 173. — ISBN 5-88500-070-0.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttps://uain.press/blogs/dim-grushevskih-strata-ukrayinskogo-kiyeva-698191