|
Половинко Ігор Іванович
Полови́нко І́гор Іва́нович (12 серпня 1952, Львів, Україна) — український фізик, науковець та педагог вищої школи, доктор фізико-математичних наук, заслужений професор Львівського університету, декан факультету електроніки, завідувач кафедри нелінійної оптики Львівського національного університету імені Івана Франка. Біографічні відомостіНародився 12 серпня 1952 р. у м.Львів. У 1969 р. закінчив львівську середню школу № 11. У 1974 р. закінчив фізичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Захистив дипломну роботу на тему «Електрооптичні властивості кристалів KDP». 1974 р. — старший лаборант кафедри експериментальної фізики університету. 1975 р. — аспірант фізичного факультету. 1976-1979 рр. — по обміну направлений в Познанський університет (Республіка Польща) для продовження навчання в аспірантурі. У 1979 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Фізичні властивості кристалів тригліцинсульфату з домішкою заліза». 1979 р. — старший науковий співробітник науково-дослідного сектора Львівського університету. 1980-1984 рр. — асистент кафедри нелінійної оптики. 1984-1988 рр. — доцент кафедри нелінійної оптики. У 1986 році присвоєно вчене звання доцента по кафедрі нелінійної оптики. 1988-1991 рр. — докторант фізичного факультету. У 1991 р. захистив дисертацію «Оптико-фізичні властивості кристалів групи А2ВХ4 з неспіврозмірними фазами» (Харківський фізико-технічний інститут низьких температур) З 1991 р. професор кафедри нелінійної оптики. 1996 р. — виконувач обов'язків завідувача кафедри нелінійної оптики. У 1996 р. присвоєно вчене звання професора кафедри нелінійної оптики. З 1997 по наш час — завідувач кафедри нелінійної оптики Львівського національного університету імені Івана Франка. З 2003 по наш час[коли?] обіймає посаду декана факультету електроніки Львівського національного університету імені Івана Франка. Наукова діяльністьНауковий напрям — фізика фазових переходів, оптичні дослідження кристалів, радіаційна фізика. Брав діяльну участь у формуванні наукової школи «Фізика фероїків» в напрямку оптико-спектральних досліджень фероїків. Наукові інтереси пов'язані з вивченням кристалів, що володіють сегнетоелектричними, сегнетоеластичними та неспірозмірними фазами. Проведено детальне експериментальне дослідження заломлюючих, двозаломлюючих, електронно- і п'єзооптичних, гіротропних та оптико-спектральних властивостей неспівмірної фази кристалів групи А2ВХ4. Теоретично розвинуто мікроскопічний підхід для пояснення особливостей її поведінки в неспівмірних фазах. Встановлено, що неспівмірно-модульована структура нетривіальним чином проявляється в оптичних властивостях. Поряд із підтвердженням характеру ФП вихідна-неспівмірна-співмірна фази показано, що в самій неспівмірній фазі спонтанне двозаломлення пропорційне квадрату амплітуди параметру порядку. Дано мікроскопічний опис і проведено аналіз симетрії заломлюючих властивостей неспівмівних фаз діелектричних кристалів. Показано, що в наближенні однорідного середовища симетрія тензорів, які описують заломлюючі властивості не змінюється при ФП у неспівмірну фазу. Встановлено, що на відміну від співмірних фаз у неспівмірній фазі порушується емпіричне правило Урбаха. На підставі досліджень інфрачервоних спектрів та спектрів комбінаційного розсіювання виявлено, що як правило, у вихідній фазі в електронно-фононній взаємодії беруть участь фонон, що відповідають коливанням катіонів А+, а у співмірній фазі — коливанням тетраедрів ВХ42-. Відкрито ефект термооптичної пам'яті у двозаломленні та поглинанні світла. На прикладі кристалів[N(CH3)4]2CoCl4 показано, що термооптична пам'ять супроводжується виникненням додаткової смуги поглинання в оптичних спектрах. Визначальна роль у прояві цих ефектів належить дефектам кристалічної структури, що підтвердилося дослідами, проведеними, проведеними при малих швидкостях зміни температури (~100 мК/год). Оптичними методами вивчення глобальний гістерезис та кінетичні явища в неспівмірних фазах. Показано, що важливу роль в утворенні гістерезису відіграє солітонна структура, а кінетичні явища пов'язані з метастабільним хаотичним станом солітонів. Аналогічні явища спостерігались в оптичних властивостях рідко-кристалічних голубих фаз. Вивчено поведінку хвилі неспівмірної модуляції в механічних та електричних полях, а також її еволюцію при введенні домішок та ізоморфному зміщенні. Проведено теоретичний аналіз поширення світла через періодично шарувате синусоїдальне промодульоване середовище з врахуванням просторової дисперсії. На прикладі кристалів К2ZnCl4 та Rb2ZnCl4 досліджено та пояснено прояв ефектів просторової дисперсії в неспівмірній фазі. На основі дослідження п'єзооптичних та електрооптичних властивостей зроблено висновок про макроскопічну центросиметричність неспівмірної фази, а також оцінено вклад спонтанних ефектів у двозаломлення. Експериментально встановлено, що заміну іонів В2+ в кристалах А2ВХ4 можна співставити зі зміною гідростатичного тиску. Детально вивчались ефекти термохромізму та радіаційно — індукованих змін у фероїках. Вирощено ряд нових чистих і домішкових кристалів груп А2МХ4 і АМХ3. Багатий експериментальний матеріал дозволив здійснити їх аналіз на феноменологічному та мікроскопічному рівнях .Ряд ефектів рекомендовані до практичного використання і захищені понад 20 патентами. Автор понад 270 наукових праць та навчальних посібників. Підготував понад 10 кандидатів та 2 доктора фізико-математичних наук.
Бібліографія
Джерела |
||||||||||||||||||||||||||
