|
Поджіо (родина)Поджіо — дворянська родина півдня України італійського походження, відома заслугами у військовій, революційній та цивільній діяльності. Історія родуІсторія родини Поджіо в Україні починається з Поджіо Вітторіо Амадео (нар.1767 — пом.29 серпня 1812, Одеса), коли він прибув з Італії (регіон П'ємонт) до Росії разом з де Рібасом і вступив на російську службу в 1783 році. Перші нащадки, народжені вже в Україні продовжили займатися військовою діяльністю і узяли участь у заколоті декабристів, за що були покарані засланням до Сибіру. Нащадки другого та наступних поколінь продовжили займатися військовою діяльністю, а у відставці поселилися спочатку поблизу, а згодом і в самому Златополі. У XIX та на початку XX століття діти й онуки Поджіо жили в Москві, Костромі, Торопці та в Україні — Києві, Янівці, Златополі. Крім рис обличчя, смаглявої шкіри і життєлюбства, вони успадкували постійні перетини з історичними особистостями. Так, правнучка Йосипа Поджіо Варвара була знайома з Петром Чайковським. Він присвятив її тітці Наталці Плеській п'єсу для фортепіано «Ната-вальс». Крім того, Варвара Поджіо була у родинних відносинах з сімействами Давидових і фон-Мекк. Її донька Галі мала хороші музичні здібності і закінчила Гнесинську школу. Одного разу на канікули Галі приїхала в Арзамас. Тут на ковзанці вона зустріла Олександра Жевакіна, з яким згодом одружилася. Її доньки Ольдам та Ірина танцювали в Нижньогородському театрі опери та балету, де Галі акомпанувала в балетних класах. Мала сина Сергія (нар.1916), що став астрофізиком[1]. В 1928 році зі Златополя був примусово виселений дворянин Михайло Петрович Поджіо.[2] З часом чоловіча лінія вигасала і на даний час відомі лише нащадки по жіночій лінії, які мешкають у Златополі. Відомі представникиПоджіо Вітторіо Амадео (нар.1767 — пом.29 серпня 1812, Одеса) — визначний діяч півдня України. Дружина — Кватроккі Магдалена.
Галерея
Примітки
|
