Подвійне послання

Ця стаття про психологічну теорію. Про химічний термін див. Подвійний зв'язок.

Подвійне послання[1][2][3], іноді подвійний зв'язо́к[4][5] (англ. double bind) — психологічна концепція, що описує комунікативну ситуацію, де суб'єкт отримує взаємно суперечливі (взаємовиключні) вказівки, які належать до різних рівнів комунікації. Концепція сформульована британо-американським науковцем Грегорі Бейтсоном і його помічниками у 1950-х роках.

Термін

Всі наявні українські переклади англомовного терміну double bind є доволі приблизними, оскільки не містять всіх конотацій відповідних англійських слів. Ці варіанти, очевидно, є кальками відповідних російських перекладів:

  • «Подвійне послання»
  • «Подвійний зв'язок»[5]
  • «Подвійна пастка»[6]
  • «Подвійний затиск»[7]
  • «Подвійний затискач» — очевидно, копіювання рос. двойной зажим
  • «Даблбайнд»[8][9][10] — транскрипція оригінального терміну без перекладу
  • Щодо суперечливих вказівок також може вживатися термін «суперечливі месенджери»[2] — від англ. messenger («гонець», «посильний», «зв'язковий»).

Історія концепції

Під час роботи над проектом Пало-Альто у 1950-х роках психотерапевти Г. Бейтсон, Д. Джексон, Дж. Гейлі, Дж. Вікленд розробили теорію шизофренії, де ключова роль надавалася «концепції подвійних послань». Згідно з їхніми висновками, причиною розвитку шизофренії може бути виховування дитини у родинах, де ситуація подвійного послання є звичайною практикою спілкування.

Теорію подвійного послання викладено у статті «Щодо теорії шизофренії» (1956). Надалі Бейтсон повертався до цієї теми — у лекції «Мінімальні вимоги для теорії шизофренії» (1959, опубл. 1960), у статтях «Групова динаміка шизофренії» (1960), «Подвійне послання, 1969» (1969) та ін.

Сутність феномену

Поняття «подвійне послання» часто розуміють хибно. Так, в англомовному середовищі поширена думка, що «double bind» — просто поєднання двох вимог, що фізично не можуть бути виконані одночасно, наприклад: «Залишайся там — іди сюди». Насправді ж, логічним ядром феномену double bind у психології прийнято вважати парадоксальний припис у дусі парадокса Епіменіда — заснований на суперечності між тими вимогами, що належать до різних рівнів комунікації. Приклад — «Наказую тобі не виконувати моїх наказів».

Окрім того, подвійність послання у повсякденному спілкуванні може проявлятися у суперечностях між вербальними і невербальними повідомленнями: наприклад, міміка матері виражає несхвалення, у той час як її слова, навпаки — схвалення; ця розбіжність призводить до різних шляхів інтерпретації дитиною її сигналів, і як наслідок — психологічний дискомфорт від невідповідності «висловленого» і «невисловленого, але показаного» послань.

Складові ситуації подвійного послання[11]:

  1. Двоє чи більше учасників, один з яких виступає «жертвою».
  2. Повторюваний досвід. Це стосується не самого феномену подвійного послання, а етилогії шизофренії — адже подвійний зв'язок є не одиничним психічним переживанням, а багатократною у життєвому досвіді «жертви» ситуацією.
  3. Первинний негативний припис, зроблений в одній з двох форм: або «Не роби того-то і того-то, інакше я покараю тебе»; або «Якщо ти не зробиш того-то і того-то, я покараю тебе».
  4. Вторинний припис, який дається на більш абстрактному рівні і який вступає в конфлікт з первинним. Так само, як первинний, він таж закріплюється загрозою покарання. Як правило, вторинний припис передають дитині невербальними засобами — позою, жестом, тоном голосу, значущою дією тощо. Вони можуть суперечити будь-якій складовій первинного припису. У перекладі вербальною мовою вторинний припис може повідомляти, наприклад: «Не вважай, що я тебе караю», «Не підкоряйся моїм заборонам», «Не думай про те, чого ти не повинен робити», «Не сумнівайся у моїй любові. Моя заборона є (не є) її проявленням» тощо. Можливі також випадки, коли подвійне послання створюється не одною особою, а двома — наприклад, первинний припис створюється одним з батьків, а вторинний — другим.

Згідно з Бейтсоном, тривалий досвід існування в умовах ситуацій подвійного послання здатний зруйнувати метакомунікативну систему особистості: порушається здатність «обмінюватися з людьми сигналами, що супроводжують повідомлення і вказують, про що йде мова», правильно розрізнювати буквальне і метафоричне (переносне). Особа починає або у всякому висловленні підозрювати прихований сенс, або, навпаки, сприймати все сказане їй буквально, нехтуючи невербальні метакомунікативні сигнали (тон, жести тощо).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Double bind — подвійне послання
  2. ↑ а б Подвійні послання при вихованні — що це і наскільки це безпечно?
  3. ↑ Померанцев: наскільки раціональні дії Путіна?
  4. ↑ О. В. Білик Комунікативна форма подружньої дезадаптації[недоступне посилання з вересня 2019]. Національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 2012 р.
  5. ↑ а б 66. Концепція подвійного зв'язку г. Бейтсона
  6. ↑ Грицева шкільна наука: найпоширеніші причини двійок у щоденниках
  7. ↑ «Проблеми сучасної психології» [Архівовано 2016-10-18 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
  8. ↑ Феномен «Записок українського самашедшего» Ліни Костенко: національна психотерапія
  9. ↑ Double bind: звідки беруться повідомлення з подвійним дном Час і Події, 14 серпня 2014
  10. ↑ Жіноча доля — як позбутися стереотипу. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  11. ↑ Бейтсон Г. К теории шизофрении // Бейтсон Г. Экология разума. М., 2000. С. 232—233.

Література

  • Watts, Alan (1999). The Way of Zen. Vintage. ISBN 0-375-70510-4. (англ.)
  • Bateson, Gregory. (1972, 1999) Steps to an Ecology of Mind: Collected Essays in Anthropology, Psychiatry, Evolution, and Epistemology.Part III: Form and Pathology in Relationship. University of Chicago Press, 1999, originally published, San Francisco: Chandler Pub. Co., 1972. (англ.)
  • Koopmans M. Schizophrenia and the Family II: Paradox and Absurdity in Human (англ.)Communication Reconsidered // Dynamical Psychology: An International, Interdisciplinary Journal of Complex Mental Processes. 1998. (англ.)
  • Zysk, Wolfgang (2004), ″Körpersprache — Eine neue Sicht″, Doctoral Dissertation 2004, University Duisburg-Essen (нім.)
  • Бейтсон Г. Экология разума / Пер. Д. Я. Федотова, М. П. Папуша. М.: Смысл, 2000. Часть III: Форма и патология взаимоотношений. (рос.)
  • Бейтсон Г. Шаги в направлении экологии разума / Пер. Д. Я. Федотова. М.: УРСС, 2005 (расширенное переиздание). (рос.)
  • Gibney P. The Double Bind Theory: Still Crazy-Making After All These Years // Psychotherapy in Australia. Vol. 12. No. 3. May 2006. (англ.)

Посилання