Погодіна Ольга Станіславівна

Погодіна Ольга Станіславівна
рос. О́льга Станисла́вовна Пого́дина
Дата народження21 вересня 1976(1976-09-21)[1][2] (48 років)
Місце народженняМосква, СРСР
Громадянство Росія
 СРСР
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
Професіяакторка, кінопродюсерка, сценаристка
Нагороди
народний артист Російської Федерації Заслужений артист Російської Федерації
IMDbID 1651720
CMNS: Погодіна Ольга Станіславівна у Вікісховищі

Ольга Станіславівна Погодіна (нар.. 21 вересня 1976, Москва, СРСР) — російська акторка театру і кіно, кінопродюсер, сценарист. Знімалась у багатьох українських фільмах. Народна артистка Російської Федерації (2017)[3][4]. Лауреат премії «Золотий орел» за 2016 рік (2017), володарка гран-прі VIII Євразійського телефоруму Євразійської академії телебачення і радіо (ЕАТР) в Москві (2005). Член Спілки кінематографістів Російської Федерації[5].

Біографія

Народилася 21 вересня 1976 року в Москві, СРСР.

З дитинства жила в районі Орехово-Борисово Південне. Батько — Бобович Станіслав Юрійович, державний службовець, працював головним інженером заводу в Люберцях. Мати — Погодіна Лія Олександрівна, акторка[6][7].

З дитинства не мала можливості постійно відвідувати середню школу через слабке здоров'я, тому Лія Олександрівна була змушена пожертвувати своєю акторською кар'єрою і присвятити багато років домашній освіті доньки. Середню освіту школярці довелося отримувати екстерном. У шістнадцять років вона вирішила піти по стопах матері і вступила до Щукінського училища.

Від самого початку і протягом усіх років навчання у «Щуці» відносини студентки та керівника курсу Марини Олександрівни Пантелєєвої не склалися. Кожен рік Пантелєєва ставила перед кафедрою питання про профнепридатність Ольги Погодіної, але кожного разу керівництво кафедри залишало студентку на курсі. На останньому курсі керівник відмовилася займати Погодіну в дипломних спектаклях, тому, як єдиний в історії Щукінського училища виняток, репетирувати з непокірною студенткою в інсценуванні чеховських оповідань взялися проректор Петро Глібович Попов і педагог Володимир Петрович Поглазов. У підсумку, в 1997 році закінчила Вище театральне училище імені Бориса Щукіна (курс Марини Олександрівни Пантелєєвої), а в дипломі випускниці, підписаному Пантелєєвою, у предметі «Майстерність актора» стоїть «п'ятірка».

У 1998 році стала актрисою Московського театрального центру «Вишневий сад» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації, народного артиста Російської Федерації Олександра Михайловича Вількіна. За роль Маріани у виставі «Тартюф» була номінована на премію Спілки театральних діячів Російської Федерації на фестивалі «Московські дебюти року».

співпрацює з театром «Центр драматургії і режисури» під керівництвом Олексія Казанцева та Михайла Рощина (Москва).

Є генеральним директором і одним із засновників товариства з обмеженою відповідальністю «ОДА-Фільм» (Москва), що займається виробництвом кінофільмів, відеофільмів і телевізійних програм.

Член громадської організації «Спілка кінематографістів Російської Федерації» (Москва).

Громадська позиція

У 2007—2008 роках Ольга Погодіна була членом Вищої ради російської політичної партії «Громадянська сила»[8].

Особисте життя

  • Незареєстрований шлюб — Михайло Анатолійович Дорожкін (нар. 1 жовтня 1973), російський актор театру і кіно. Ольга і Михайло познайомилися в 2000 році на зйомках фільму «Тихі вири». Прожили разом сім років у незареєстрованому шлюбі. Спільних дітей у пари немає.
  • Перший чоловік — Ігор, бізнесмен. Одружилися в 2007 році. Через деякий час шлюб розпався.
  • Другий чоловік — Олексій Вікторович Піманов (нар. 9 лютого 1962), російський режисер, продюсер, сценарист, журналіст, телеведучий, політичний діяч. Шлюб укладений в 2014 році[9].

Творчість

Театральні роботи

Московський театральний центр «Вишневий сад» під керівництвом Олександра Вількіна

Театр «Центр драматургії і режисури» під керівництвом Олексія Казанцева і Михайла Рощина (Москва)

  • 2001 — «Сет-2» (режисерка — Ольга Суботіна)
  • 2002 — «Покриття для підлоги» (режисерка — Ольга Суботіна)
  • 2002 — «Москва — відкрите місто» (режисерка — Ольга Суботіна)

Фільмографія

Акторка

Продюсер

  • 2008 — Ненависть
  • 2008 — Дистанція (інша назва — «118 секунд, до… і після»)
  • 2009 — Чоловік в моїй голові
  • 2011 — Ніч самотнього філіна
  • 2012 — Відображення
  • 2014 — Бабин бунт, або Війна в Новосьолково
  • 2015 — Любов прет-а-порте (Італія, Росія)
  • 2016 — Маргарита Назарова

Сценарист

  • 2014 — Бабин бунт, або Війна в Новосьолково

Ведуча концертів і церемоній нагородження

  • Церемонія нагородження «Обличчя року».
  • Церемонія нагородження «Жіночий образ».
  • Церемонія нагородження Міжнародного фестивалю акторів кіно «Сузір'я», заснованого Гільдією акторів кіно Росії.
  • 2008 — церемонія нагородження кінопремії «Ніка».
  • 2015 — церемонія нагородження Міжнародного фестивалю циркового мистецтва «Ідол».
  • Концерти Ігоря Наджиєва, Яна Арлазорова.

Участь в рекламі

Ольга Погодіна знялася в понад 20 рекламних відеороликах, найпомітнішими з яких стали:

  • ролик «Московської стільникового»;
  • реклама товарів для здоров'я фірми «Gezan» (Франція-Росія);
  • реклама косметичної серії «Prestij» компанії «Alen mak» (Болгарія);
  • реклама ювелірної колекції фірми «Російський ювелір»;
  • реклама російського «Дьюті фрі».

Визнання

Державні нагороди та звання

Громадські нагороди та премії

  • 1998 — номінація на премію Союзу театральних діячів Російської Федерації на фестивалі «Московські дебюти року» — за роль Маріани у виставі «Тартюф» за комедійною п'єсою Мольєра «Тартюф, або Обманщик» режисера-постановника Олександра Вількіна на сцені Московського театрального центру «Вишневий сад».
  • 2005 — гран-прі в номінації «Ігровий телевізійний фільм/серіал» на творчому конкурсі VIII Євразійського телефоруму Євразійської академії телебачення і радіо (ЕАТР) у Москві отримав телесеріал «Ешелон» (режисери — Ніойле Адомінайте і Дмитро Долінін), в якому Ольга Погодіна виконала головну роль німкені Ерни[12].
  • 2009 — номінація на премію «Теффі» «За кращу жіночу роль» — за виконання головної ролі в картині «Легенда про Ольгу».
  • 2009 — приз «За кращу жіночу роль» на Міжнародному чеховському фестивалі в Парижі — за роль Ольги Кніппер-Чехової в картині «Прощайте, доктор Чехов!».
  • 2010 — почесна відзнака «Трудова доблесть» (Росія).
  • 2016 — ім'я актриси Ольги Погодіної після зйомок у багатосерійному біографічному телевізійному художньому фільмі «Маргарита Назарова» внесено в Книгу рекордів Росії — за виконання (без дублера) трюку «голова дресирувальника у пащі тигра» (тигриці на прізвисько «Шакіра»).
  • 2017 — російська кінопремія «Золотий орел» за 2016 рік у номінації «Найкраща жіноча роль на телебаченні» — за виконання ролі радянської дресирувальниці тигрів Маргарити Назарової в телесеріалі «Маргарита Назарова» (2016).

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Награждённые государственными наградами Российской Федерации 24 мая 2017 года. Офіційний сайт Президента Російської Федерації // kremlin.ru(рос.)
  4. ВИДЕО. Новости. Путин в Кремле вручил звание народной артистки Ольге Погодиной. Телеканал «Звезда» // tvzvezda.ru (24 мая 2017 года)(рос.)
  5. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева № 1429 от 11 декабря 2009 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Офіційний сайт Президента Російської Федерації // kremlin.ru(рос.)
  6. Ольга Погодина: вместо съёмок — операционная. Интервью журналу «Караван историй», июль 2011 года. // 7days.ru
  7. Ольга Погодина, актриса: биография, фотографии, фильмография, новости. Сайт «Вокруг ТВ» // vokrug.tv
  8. Высший совет партии «Гражданская сила». Архивная версия официального сайта партии «Гражданская сила», 2007 год. // gr-sila.ru
  9. Актриса Ольга Погодина вышла замуж за известного телеведущего. // n4k.ru. 24 февраля 2014 года. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  10. Спектакль «Тартюф». Режиссёр-постановщик: Александр Вилькин. Официальный сайт Московского театрального центра «Вишнёвый сад» // vishnevii-sad.ru
  11. «Маргарита Назарова»: почему нельзя пропустить сериал. — Премьера многосерийного биографического фильма о выдающейся советской дрессировщице Маргарите Назаровой. «Первый канал» // 1tv.ru (13 квітня 2016 року)(рос.)
  12. Поступь Евразийских телефорумов (1998—2005). Ежемесячник «Информпространство» Евразийской академии телевидения и радио (ЕАТР) в Москве (ноябрь 2006 года) // informprostranstvo.ru

Посилання