Повітряний поцілунок

Скульптура янголятка

Повітряний поцілунок, летючий поцілунок, поцілунок рукою — ритуальний та/або соціальний жест, одна з форм любовного або дружнього поцілунку, що означає увагу людини або легкий флірт, виконуваний, як правило на відстані, без тілесного контакту губ.[1]

Різновиди

Найпоширеніший спосіб виконується за допомогою цілування власної долоні з подальшим направленням, шляхом подуву в бік людини, якій призначений жест. Інша форма повітряного поцілунку більш проста і відтворюється поцілунком в повітря в бік цілуємого. Різновид з тілесним контактом передбачає дотик щокою з характерним звуком почмокування.

Культурний аспект

Безконтактний жест використовується як вираження вдячності й уваги. Поцілунок часто використовується в сучасному світському суспільстві на публічних виступах.[2]. В Індії повітряний поцілунок називається Летючим поцілунком.

Примітки

1. «Психология любви» стр. 191, автор — Ильин Е. П., Издательский дом «Питер», ISBN 5459016401
2. Marie Sophie Hahnsson. Cheek Kissing. University of Oslo. Архів [http: //folk.uio.no/mariesha/webmag/cheekKissing.html оригіналу] за 8 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2019.