|
Плейоспілос
Плейоспілос[2] (Pleiospilos N.E.Br.) — рід багаторічних сукулентних рослин з родини аїзових (Aizoaceae). Етимологія   .jpg)  Родова назва цієї рослини походить грецьких слів pleios — «весь» і spilos — «крапка». Це пов'язано із зовнішнім виглядом рослин цього роду, що вкриті безліччю темніших ніж інша поверхня листа крапок. У природі плейоспілоси, що дуже нагадують каміння, часто ростуть серед уламків граніта, практично зливаючись з ними, за що отримали назву «живий граніт». Історія та систематикаРід був описаний у 1925 році англійським ботаніком Ніколасом Брауном. До роду включали до 30 видів. У 1986 році німецька дослідниця родини аїзових Гайдрун Гартманн виконала ревізію роду, згідно з якою Pleiospilos ділиться на 2 підроди:[3]
Морфологічні ознакиВисокосукулентні рослини з дуже укороченим стеблом, що з віком утворюють дернини. Складаються з одно-двох, іноді трьох-чотирьох пар товстого листя, що зростається в основі. Листкові пластини, м'ясисті, завдовжки 5-7 см, темно-зеленого кольору, верхня поверхня листків плоска, нижня дуже опукла, верхівка тупа або гострокутна. Листя вкриті безліччю прозорих, темних крапок. Ці крапки є клітинами великих розмірів — так звані ідіобласти. Спочатку вони безбарвні, але з розвитком листка набувають певного кольору, що добре видний крізь епідерміс дорослих рослин. Призначення ідіобластів до кінця не з'ясовано, але припускають, що речовини, що містяться в них, роблять плейоспілоси неїстівними і таким чином захищають рослини від зазіхань тварин. Розміри крапин помітно варіюють всередині роду. Поверхня листя вкрита восковим нальотом, що зменшує випаровування вологи. У деяких видів він настільки розвинений, що відшаровується лусочками. Квітки одиночні, жовті, оранжево-жовті, зрідка білі, до 10 см в діаметрі, в деяких видів дуже запашні. Цвітіння відбувається у серпні-листопаді. Поширення та екологіяВсі види роду є ендемічними для Південно-Африканської Республіки. Ґрунти на місцях зростання піщані для рівнинних місць, кам'янисті для горбистих, або складені з покритих тріщинами гірських сланцевих порід. Ґрунти будь-якого типу залишаються пористими і в період тривалих посух рослини втягуються в них майже по самі верхівки листя. Догляд та утриманняПлейоспілоси в своїй більшості більші за інші африканські суперсукуленти, що всі входять до родини аїзових — літопси, конофітуми, аргіродерми, дінтерантуси та інші. Плейоспілоси потребують світлого місця. Період вегетації припадає на квітень-липень. В цей час полив має бути постійно помірним. У серпні полив скорочують, а з вересня повністю припиняють. Зимівля має бути зовсім суха. Добре переносять зниження температури до 10 °C і пряме сонячне освітлення. Коренева система потужна, посуд повинен бути досить великим. Ґрунтова суміш має складатися з рівних частин листового ґрунту і великозернистого піску з додаванням грудочок глини. Розмножується переважно насінням. Плейоспілоси легко піддаються гібридизації на видовому рівні, тому, як в природі, так і в колекціях майже не збереглося рослин, відповідних їх первинним описам. Придатні для кімнатних колекцій та ландшафтних композицій. Примітки
Джерела
Література
Посилання
|
