Плевако Микола Антонович

Плевако Микола Антонович
Народився	27 листопада (9 грудня) 1890(1890-12-09) Дворічна, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	11 квітня 1941(1941-04-11) (50 років) Аршали, Акмолинська область, Казахська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія,  УНР,  СРСР
Діяльність	літературознавець, бібліограф, вчитель, літературознавець
Alma mater	Харківський університет
Галузь	літературознавство, бібліографія
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Вчене звання	професор
Брати, сестри	Плевако Петро Антонович  Плевако Олександр Антонович
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Плевако Микола Антонович у Вікісховищі

Мико́ла Анто́нович Плева́ко (27 листопада (9 грудня) 1890(18901209), Дворічна — 11 квітня 1941) — український літературознавець, бібліограф. Брат члена Української Центральної Ради Петра Плевако. Автор академічного двотомника «Хрестоматія нової української літератури».

Жертва сталінського терору.

Біографічні відомості

Народився у селищі Дворічна Харківської губернії. Батько диригента та музикознавця Юрія Оранського. Закінчив Харківський університет (1916)[1]. Директор гімназії ім. Бориса Грінченка у Харкові, професор історії української літератури Кам'янець-Подільського університету (1919—1921), потім Харківського ІНО (1921), член Комісії новітнього письменства ВУАН, голова Літературної секції Науково-дослідчої кафедри історії української культури в Харкові в 1925—1926 pp. Керівник Кабінету бібліографії Інституту Тараса Шевченка у Харкові (1926—1933). Працював в АН УРСР у Києві (1934—1938).

Викрадений групою НКВД СССР 17 травня 1938 року. Доведений до смерті на засланні 11 квітня 1941 в селищі Вишньовка (нині — Аршали) Акмолинської області Казахстану.

Реабілітований в 1962 році.

Наукова діяльність

Найвидатнішою працею Миколи Плевака була «Хрестоматія нової української літератури» у двох томах (І-ий том — Перша половина XIX ст., ІІ-ий Т. — Від початку 80 pp. до останніх часів) із зразковим бібліографічним апаратом, яка протягом 1926–1928 р. мала п'ять видань. З інших його праць важливіші: «Григорій Квітка-Основ'яненко» (в журналі «Наше минуле», 1918), «Іван Франко» (у вид. «Воа constrictor», К., 1920), «Сковорода в світлі художньої літератури» («Книга», 1923), «Шевченко й критика» («Червоний шлях», 1924 й окр.), найвизначніший огляд шевченкознанчих праць до 1924 р., «Микола Чернявський» («Червоний шлях», 1925–1926). Разом з І. Айзенштоком був редактором повного видання поезій Шевченка (1-е вид., 1925; 2-е вид., 1927) і разом з І. Капустянським — Творів Л. Глібова.

Див. також

• Плевако Олександр Антонович

Примітки

1. Автобіографії, 2015, с. 316.

Джерела та література

• Білокінь С. І. Плевако Микола Антонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 271. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Особові архівні фонди Інституту рукопису. Путівник. — Київ, 2002.
• Плевако Микола Антонович (1890—1941) — літературознавець, бібліограф, педагог // Особові архівні фонди Інституту рукопису. Ф. XXVII.
• Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ : Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3.
• Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Путівник. Вип. 1. — Київ, 2003.

Посилання

• Плевако Микола Антонович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 164-165.
• Плевако Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1397. — 1000 екз.