Плазмово-імпульсний вплив на продуктивний нафтовий пласт

Плазмово-імпульсний вплив (ПІВ) на продуктивний нафтовий пласт — один з методів інтенсифікації видобутку нафти і газу, заснований на використанні резонансних властивостей пласта. Метод полягає у підвищенні проникності та п'єзопровідності продуктивного пласта за рахунок створення розгалуженої системи мікротріщин та зміни динамічних характеристик флюїду (нафта, газ, конденсат, вода). Вплив на видобувні свердловини викликає приплив флюїду до свердловини, а вплив на свердловини нагнітальні веде до збільшення їх прийомистості.

Метод дозволяє відновити видобуток на свердловинах, у яких з різних причин видобуток нафти чи газу традиційними способами неможлива чи малорентабельна. Також теоретично можливе використання методу для розробки складних запасів, у тому числі високов'язких, сланцевих та ін.

Принцип дії

Електричний струм високої напруги (3000 В) пропускається через електроди розрядника в районі робочого інтервалу всередині свердловини. Електрична дуга, що характеризується високим ступенем розкладання молекул та іонізацією, призводить до утворення плазми з миттєвим підвищенням температури (близько 20 000 — 40 000 °С). Завдяки цьому протягом декількох мікросекунд розвивається високий тиск (близько 10 МПа). Миттєве розширення плазми створює ударну хвилю, а подальше охолодження та стиск плазми викликає хвилю стиснення та зворотний приплив флюїду в свердловину через перфораційні отвори в колоні обсадної. Поширюючись у свердловинні зоні, вона руйнує кольматуючі утворення. При багаторазових повтореннях розряду енергія ударної хвилі поширюється по твердому скелету пласта і рідини, перетворюючись потім у поздовжні (пружні) хвилі. Основними параметрами електрогідравлічної обробки, що визначають її ефективність, є тиск ударної хвилі і число імпульсів, що генеруються вздовж інтервалу перфорації.

В результаті впливів у масиві формуються хвилі пружних деформацій, які поширюються на великі відстані від свердловини і забезпечують отримання значних ефектів, як у збуджуючій свердловині, так і в свердловинах, розташованих в радіусі декількох сотень метрів від неї.

Джерела

  • Дыбленко В. П., Камалов Р. Н., Шариффулин Р. Я., Туфанов И. А. Повышение продуктивности и реанимация скважин с применением виброволнового воздействия // Недра. — 2000. — С. 381.
  • Обзор современных методов повышения нефтеотдачи пласта. www.petros.ru. Дата обращения: 14 июля 2017. Архивировано 4 июня 2017 года.
  • Ахметшин Э. А., Нургалеев Р. М., Мавлютов М. Р., Фазлутдинов К. С. Опыт применения вибровоздействия на призабойную зону скважин // Нефтепромысловое дело. — 1970. — № 8.
  • Кузнецов О. Л., Ефимова С. А. Применение ультразвука в нефтяной промышленности. // Недра. — 1983. — С. 192.
  • Попов А. А. Ударное воздействие на призабойную зону скважин // Недра. — 1990. — С. 157.