Пиріг Любомир Антонович
Любоми́р Анто́нович Пирі́г (1 березня 1931, Рогатин — 19 жовтня 2021, Київ)[2] — український науковець-нефролог, доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України (04.1991), академік АМНУ (04.1993). Завідувач кафедри нефрології Київської медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика; керівник клініки терапевтичної нефрології Інституту урології та нефрології АМНУ (з 1973); президент Всеукраїнського лікарського товариства (з 1990); президент Української асоціації нефрологів (з 1982); президент Світової федерації українських лікарських товариств (з 2000). ЖиттєписНародився 1 березня 1931 року, в Рогатині Івано-Франківської області, в сім'ї селян. Батько Антін Петрович (1904—1983) — хлібороб; мати Ганна Михайлівна (1899—1985). Пиріг навчався у Львівському медичному інституті, який закінчив із відзнакою у 1945 р., У 1948 — аспірант Львівського медичного інституту. З 1954 по 1958 — лікар-ординатор, заступник головного лікаря, санаторій «Мармуровий палац» курорту Моршин. Член Народного Руху України, член Ради колегій; член Великої Ради Товариства української мови ім. Шевченка; почесний член Українського лікарського товариства Північної Америки; Голова підкомісії з питань збереження генофонду нації, Комісії ВР України з питань здоров'я людини. Член Комісії з розроблення Концепції розвитку гуманітарної сфери в Україні при Президентові України (з 01.2000); заступник голови Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАНУ (з 03.2000); член Комісії з питань біоетики (з 12.2001). Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Рогатинський виборчий округ N 203, Івано-Франківської області. Голова підкомісії з питань збереження генетичного фонду нації, захисту людини від небезпечних екологічних факторів Комісії з питань здоров'я людини[3]. Володів польською, німецькою мовами[4]. Помер у 90-річному віці 19 жовтня 2021 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′2.93″ пн. ш. 30°30′4.63″ сх. д. / 50.4174806° пн. ш. 30.5012861° сх. д.). РодинаБув одружений, дружина Тамара Панченко (1936) — доктор архітектури, професор; син Олександр (1960) — лікар; дочка Мар'яна (1970) — театрознавець, артистка балету Державного Заслуженого ансамблю народного танцю України ім. Павла Вірського. Основні наукові праці
Нагороди
Примітки
Посилання
|