Пирогова Людмила Леонідівна

Пирогова Людмила Леонідівна
Народилася21 липня 1939(1939-07-21)
Москва, СРСР
Померла19 січня 2010(2010-01-19) (70 років)
Москва, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materВище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Знання мовросійська
ЗакладДержавний академічний Малий театр Росії
Роки активностіз 1960
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель»
заслужений артист РРФСР

Людмила Леонідівна Пирогова (нар. 21 липня 1939, Москва, Російська РСР, СРСР — пом. 19 січня 2010, Москва, Росія) — радянська та російська актриса театру та кіно, заслужена артистка РРФСР (1991), актриса Малого театру.

Життєпис

Народилася 21 липня 1939 року в Москві в артистичній родині. Її батьки були драматичними артистами (батько — Леонід Григорович Пирогов); дід — легендарний бас Григорій Пирогов.

У 5-річному віці дебютувала на сцені, школяркою виконала роль Оленки у виставі Театру імені Моссовєта «Чаша радості», брала участь у першому виконанні сюїти Сергія Прокоф'єва «Зимове вогнище», читаючи вірші Самуїла Маршака[1].

Закінчила театральне училище імені М. С. Щепкіна[2], Під час навчання встигла знятися в трьох фільмах, серед них «Доля барабанщика».

1 серпня 1960 року була зарахована до трупи Малого театру[2], служінню якому віддала майже півстоліття. За ці роки зіграла понад 30 ролей у спектаклях класичного та сучасного репертуару. Серед її робіт — Сашенька («Село Степанчиково та його мешканці» Федора Достоєвського), Сашко («Живий труп» Лева Толстого), Інна Голубєва («Колеги» Василя Аксьонова), Ліза («Лихо з розуму») Олександра Грибоєдова), Катя Одинцова («Батьки та діти») Івана Тургенєва), Даша («Світить, та не гріє») Олександра Островського). Яскравим успіхом актриси стала Марія Антонівна («Ревізор» Миколи Гоголя)[1]. У створеному Пироговій образі егоїзм, практичність і безглуздість провінційної панночки органічно поєднувалися зі щирістю та дитячою безпосередністю.

У 1976 р. актриса з великим успіхом зіграла Марію Антонівну у постановці МХАТу імені М. Горького.

Однією з найкращих робіт у творчій біографії Людмили Леонідівни стала Аксюша («Ліс» Олександра Островського) — цей образ став квінтесенцією кращих рис російського характеру[3]. Створену Пироговою роль Варі («Вишневий сад») Антона Чехова) відрізняла сувора стриманість. Чіткий і красивий малюнок ролі створював характер, не позбавлений поезії та сили.

Для кожної зі своїх героїнь Людмила Пирогова знаходила індивідуальні, властиві лише їй риси. Серед створених нею ролей — Наречена (Розумні речі Самуїла Маршака), Славко («Доктор філософії» Б. Нушича), Соня («Дачники» М. Горького), Абігайль («Склянка води» Е. Скриба), Надя («Так і буде» К. Симонова), Марикита («Кам'яний господар» Л. Українки), Лєра («Літні прогулянки» О. Д. Салинського), Фібі («Людина, яка сміється» В. Гюго), Атаманша («Снігова королева» Є. Шварца)[3].

Пішла з життя після тяжкої тривалої хвороби 19 січня 2010 року на 71-у році життя.

Ролі у кіно

Озвучування мультфільмів

Примітки

  1. а б Людмила Пирогова на сайте журнала «Страстной бульвар, 10». Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 16 травня 2017.
  2. а б Людмила Пирогова на сайте Малого театра. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
  3. а б Некролог на сайте Малого театра
  4. Також у цьому мультфільмі її батько, Леонід Пирогов, озвучував боярина в помаранчевому.