Пионерская правда
«Піонерська правда» — радянська і російська газета для дітей. В СРСР була друкованим органом ЦК ВЛКСМ і головним друкованим виданням Всесоюзної піонерської організації. У 1991 році, після розпаду СРСР, розпуску комсомольської та піонерської організацій, редакція газети була реорганізована в Автономну некомерційну організацію «Редакція газети „Піонерська правда“, засновниками якої став журналістський колектив газети «Федерація дитячих організацій СПО-ФДО». Відмовившись від політики, видання стало всеросійської газетою для дітей і підлітків[2]. ІсторіяПередісторія газети почалася з жовтня 1921 року зі стінгазети «Радіо» 16-го дитячого будинку Сокольницького району Москви. Стінгазета поступово стала газетою всіх дитячих будинків Сокольницького району, друкувались на машинці. Потім вона стала газетою всіх дитячих і юнацьких будинків Москви і губернії, друкувалася літографічним способом. У січні 1923 року «Радіо» отримує статус загальноміського органу осередків РКСМ, шкіл, юнацьких і дитячих будинків, працює під керівництвом Московського міського відділу народної освіти Московського комітету РКСМ. «Мосполіграф» допомагає газеті отримати невелику друкарню, «Правда» та «Известия» передають газеті комплект типографського шрифту. З лютого 1925 р. газета виходить під назвою «Шкільна правда». 17 лютого 1925 р. Московський міськком РКП(б) приймає рішення про створення піонерської газети на основі «Шкільної правди», зміцнивши її частиною редколегії піонерського журналу «Барабан», що виходив з квітня 1923 року, органу МК РКП(б), МК РКСМ і Московської міської ради профспілок[3]. Перший номер «Піонерської правди» вийшов 6 березня 1925 року. Спочатку газета була щотижневим друкованим органом Московського комітету РЛКСМ. Ідеологічно «Піонерська правда», на думку її засновників, мала допомагати піонерській організації та школі в комуністичному вихованні підростаючого покоління, одночасно прищеплюючи дітям ідеали дружби, товариства, взаємодопомоги, любові до Батьківщини, добра і справедливості»[4]. У заснуванні та розвитку газети брали діяльну участь радянські партійні і громадські діячі, видатні письменники і поети: Надія Крупська, Марія Ульянова, Омелян Ярославський, Максим Горький, Володимир Маяковський, Аркадій Гайдар, Самуїл Маршак, Лев Кассіль та інші. Першим редактором газети став Микола Бухарін[5]. В березні 1926 року, до першої річниці створення, газета мала тираж 50 тис. примірників[3]. З 6 березня 1927 року газета стає спільним органом Центрального і Московського комітетів ВЛКСМ, а з 1958 року — органом ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації ім. В. І. Леніна. З 4 лютого 1928 року раніше щотижнева газета стала виходити двічі, а з 3 жовтня 1928 року — тричі на тиждень[3]. Газета писала про події в СРСР і за кордоном, висвітлювала діяльність дитячих організацій в інших країнах, розповідала про життя радянських піонерів та школярів. В розмовній мові її часто називали «Піонерка». Тираж газети в 1965 році становив 7,5 млн примірників, у 1975 році — 9,5 млн примірників (найбільший тираж серед газет СРСР)[3]. Виходила з періодичністю двічі на тиждень, з кінця 1980-х років — тричі на тиждень. Мала всесоюзний статус[6]. За видатний внесок у виховання широких мас дітей «Піонерська правда» нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1945), орденом Леніна (1950) і орденом Дружби народів (1985). У 1991 році після розпаду СРСР, Комсомольська і піонерська організації були розпущені, майно вилучено. Засновниками газети стали «Союз піонерських організацій — Федерація дитячих організацій СПО-ФДО» та журналістський колектив редакції, змінивши свій друкований формат і відмовившись від політики, перетворившись на всеросійську газету для дітей і підлітків. У березні 2012 року тираж газети — 15 тис. екз.[7] Нагороди газети
ДіяльністьУ Радянському Союзі
З 1991 року по теперішній часЗ 1991 року «Піонерська правда» — кольорове ілюстроване видання. Газета змінила логотип, але зберегла традиції з проведення дитячих щорічних спортивних змагань на призи газети «Піонерська правда». Щорічно в березні проводяться Всеросійські змагання з дитячих лижних гонок. В четвертих змаганнях у 2011 р. взяли участь 448 юних лижників з 92 шкіл різних регіонів Росії[10][11][12][13]. Також проводяться Всеросійські дитячі турніри з футболу «Шкіряний м'яч»[14][15] та хокею «Золота шайба»[16]. Головні редактори
Документальні фільми
Згадки в кінематографі
Примітки
Література
Посилання
|