Пилипенко Семен Якович

Пилипенко Семен Якович
Народження1740 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смертьне раніше 1787
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пилипенко.

Се́мен Я́кович Пилипе́нко (1740—1787 — ?) — син Переяславського полкового осавула Якова Михайловича Пилипенко. Шляхтич. Службу розпочав з 10 березня 1757 р., з 10 квітня цього ж року — полковий канцелярист переяславський, з 1757 р. — військовий канцелярист ГВК, з 1759 р. військовий товариш, сотник басанський Переяславського полку (1770.16.04. — 1782)[1], бунчуковий товариш (1781—1787 — ?). Можливо возний городиської сотні[2][3]. Брав участь в турецькому і кримському походах.

Маєтності

Мав підданих: 15 у с. Пилипчах, 7 у с. Ярешках Березанської сотні, в Березані 2, в Яготинській сотні в хуторі над р. Супойцем 10, на ранг — у с. Осовці 216, спадкових у с. Круполє — 3. В 1772 р. отримав рангову маєтність у спадок:

1772 года, 5 марта.—Совҍтъ слушалъ сенатскій докладъ о пожалованіи, по представленію генералъ-фельдмаршала графа Румянцева, малороссійскому есаулу Пилипенку, за его службу, ранговой его маетности въ потомственное его владҍніе.[4]

Родина

Докладніше: Пилипенки (старшинський рід)

Дружина.: Параскевія Іванівна Нестелій (1749 — ?), донька сотника басанського, потім абшитованого полкового хорунжого. Мали сина Івана

Примітки

  1. ↑ Кривошея В.В. КОЗАЦЬКА ЕЛІТА ГЕТЬМАНЩИНИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2018. Процитовано 1 березня 2019.
  2. ↑ Сборник Императорского Русского исторического общества. Вып. 68. СПб. 1889 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2017. Процитовано 12 червня 2017.
  3. ↑ Наказы малороссийским депутатам 1767 года и акты о выборах депутатов в Комиссию сочинения уложения
  4. ↑ Архив Государственнаго Совета: Совет в царствование Императрицы Екатерины II (1768—1796 рр.

Джерела

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.