Пижмо
Пи́жмо[1][2], воро́тиш[3] (Tanacetum) — рід лікарських рослин з родини айстрових. Поширене у Північній Америці, Північній Африці й на всій території Євразії, крім арктичного поясу; вид інтродукований по всьому світі, а деякі види широко культивуються. Рослини отруйні. Загальна біоморфологічна характеристикаЦе багаторічні рослини (іноді однорічні, напівкущі або кущики) 5–150 см заввишки (зазвичай кореневищні; зазвичай ароматичні). Стебла 1 або 2–5+, прямостійні або розпростерті до висхідних, розгалужені проксимально та / або дистально, голі або волохаті. Листки прикореневі та / або стеблові, чергуються, на ніжці або сидячі, листові пластини здебільшого зворотно-яйцюваті або лопатоподібних, як правило, 1–3-перисто-лопатеві, кінцеві краї цілісні або зубчасті, поверхні голі або волохаті. Суцвіття — квіткові голови — у щільних чи нещільних скупченнях, рідко поодинокі. Квіткові голови мають діаметр рідко від 3, зазвичай від 5 до понад 22 міліметрів. Променевих квіточок зазвичай 10–21+, від блідо-жовтих до жовтих або білих, зазвичай з жовтуватими основами [рідко рожеві], дискових квіточок 60–300+, жовті. Квіти містять велику кількість дубильних речовин. Плоди — сім'янки з папусами. Основне число хромосом, x = 9[4]. ЕтимологіяНазва рослини пов'язана зі застарілим пижмо («мускус»): з огляду на характерний сильний запах. У своєму давньому значенні пижмо походить через польське і чеське посередництво від давн.в-нім. bisamo, де, своєю чергою, походить через лат. bisamus від івр. besem («пахощі»)[5]. Назва роду (Tanacetum) походить від середньовічного латинського tanazita, що, своєю чергою, походить від грецького athanasia — «безсмертний, довговічний». Прийняту нині наукову назву (Tanacetum) апропонував Карл Лінней у публікації Species plantarum 1753 року[6]. ВикористанняПижмо широко застосовується в народній медицині при лікуванні жовтухи, епілепсії, водянки, діареї, малокрів'я, серцево-судинних хвороб та порушенні серцевої діяльності. Використовується також як засіб для поліпшення апетиту та обміну речовин, як сечогінний, потогінний та жовчогінний засіб, протиалергійний та протилихоманковий засіб, при головному болі. Квітки пижма прикладають до місць вивиху, при напуханні шкіри та гематомах. Деякі люди мають сильну алергію на Tanacetum cinerariifolium[7]. Висушені головки квітів використовуються як інсектицид[7][8][9][10][11]. Пижму Tanacetum parthenium можна використовувати як ароматизатор, а з висушених квіток готують чай; ефірна олія рослини використовується в парфумерії[9]. Листя Tanacetum balsamita використовується як приправа до супів, пива тощо; їх можна нарізати і помірно додавати в салати; з висушеного листя варять смачний чай[10]. З молодих пагонів Tanacetum vulgare отримують зелений барвник, а з квіток можна отримати жовтий колір[11]. ВидиДо роду пижмо належить приблизно 138 видів згідно з Plants of the World Online[12] і МСОП.
Приблизно 10 видів поширені в Україні[2]:
Див. такожГалерея
Примітки
Посилання
|